chrome firefox opera safari iexplorer

Ірландка, яка відкрила світові Шевченка

11 травня 2021 о 18:01

11 травня 1864 року народилась Етель Войнич, ірландська письменниця та перекладачка, яка зробила надзвичайно багато для популяризації української літератури та культури в світі. Вивчивши українську мову, вона переклала англійською мовою твори українського поета Тараса Шевченка, відкривши його світові. 

У1895 році Войнич приїжджала до Львова, де познайомилася з Іваном Франком. Також вона була добре обізнана з діяльністю Михайла Драгоманова. Перекладала й українські народні пісні. Вже у 1911 році вийшла збірка перекладів «Шість ліричних віршів» Т. Шевченка, що містила: «Минають дні, минають ночі», «Минули літа молодії», «Косар» та інші. 

Найкращим серед її перекладів був «Заповіт», «Зоре моя вечірняя…», «Мені однаково, чи буду…». До речі, інтерпретацію «Заповіту» Етель Ліліан Войнич досі вважають найдосконалішою серед усіх 22-х англомовних перекладів поезії з донині відомих.

Перекладачка зберегла багатство змісту й своєрідність стилю першотворів: прийом перенесення, повтори, мелодійність, риторичні звертання. 

У книзі «Six lyrics from the Ruthenian of Taras Shevchenko, also The song of the merchant Kalashnikov from the Russian of Mikhail Lermontov» («Шість поем з русинської Тараса Шевченка, також “Пісня про купця Калашникова” з російської Михайла Лермонтова», Лондон, 1911) Войніч вмістила передмову та нарис про життя і творчість Кобзаря, у якому вона відзначає владну музику Шевченкових творів, розглядає його як світового лірика, звертає увагу на умови життя укр. поета, наводить уривки з його листів і з повісті «Художник». Однак недостатня поінформованість перекладачки була причиною помилкового твердження про повний занепад таланту Тараса Шевченка після заслання; плутанини в датуванні творів тощо. Войнич не сказала нового слова про українського поета, та й не могла сказати: англомовна критична шевченкіана на початку ХХ ст. мала лише інформаційний характер...

Розділи: Культурна

2 липня

Інші дати
Ольга Олійник
1925 – український радянський математик. Перша радянська жінка, котра у 29 років стала доктором фізико-математичних наук.
Розгорнути
Володимир Правдич-Немінський 
1879 – український фізіолог, електрофізіолог, нейрохімік. Уперше зареєстрував електричну активність головного мозку тварини та класифікував записані хвилі (нині це називають електроенцефалограмою).
Розгорнути
Народився Володимир Александров
(1825, с. Бугаївка, Харківська область – 1894) – український письменник, музикант, фольклорист, краєзнавець, доктор медицини. Автор оперети «За Немань іду», збірок поезій та перекладів, зібрав та опублікував «Народний пісенник з найкращих українських пісень».  
Ти несись, мій спів, з мольбою, В небо відлітай. І на тихую розмову Вийди, мила в гай. А в гаю гримить, стихає Пісня солов'я, Тож він милу викликає, Молить, як і я. (Володимир Александров)
Розгорнути
Народився Михайло Спіров
(1892, Росія – 1973) – український вчений-анатом, лімфолог. Праці (понад 60) присвячені дослідженню лімфатичної системи, вивченню будови центральної нервової системи, питанням тератології, методиці викладання анатомії та її історії.
Розгорнути