Григорій Тарновський і дружина померли в один день 1853 р., їхня садиба у Качанівці дістався племіннику – Василю Васильовичу Тарновському (ВВТ).
Василь Тарновський (старший) народився 14 (26) червня 1810 р. у Качанівці. Василь – нащадок старовинного козацького роду. Його дід, теж Василь, був випускником Кенігсберзького університету, чернігівським губернаторським маршалом; дід у других – Степан був київським губернаторським маршалом. Сталося так, що рідний дядько ВВТ – Григорій Степанович Тарновський був бездітним і взяв на виховання у свою родину в Качанівку чотирьох племінників і семеро племінниць, серед яких були брат і сестра Василь і Надія Тарновські.
Василь закінчив Ніжинський Ліцей кн. Безбородька. Дружив із Миколою Гоголем. У 1835-36 рр. у Качанівці відпочивали Микола Гоголь і Василь Тарновський. Кажуть, що саме у Качанівці Гоголь вперше читав свою комедію «Одруження», «Тараса Бульбу». Коли вже не було в живих ні Гоголя, ні Василя Тарновського, у 1881 р. коштом сина ВВТ-молодшого було встановлено перший в Україні пам’ятник видатному письменнику (скульптор Пармен Забелло).
ВВТ здобув юридичну освіту у Московському університеті. Все своє коротке життя (56 років) Василь Васильович віддав службі, дослідженню правових аспектів історії України та меценатству. Він написав статті «Юридический быт Малороссии» («Юридические Записки», 1842, ч. 2), «О делимости семейств в Малороссии» («Труды Комиссии для описання губерний Киевского учебного округа», 1853).
У 1858–1859 рр. був депутатом від уряду в Чернігівському Губернському Комітеті «для устройства и улучшения быта помещичьих крестьян»; 1860 р. членом-експертом редакційних комісій у Петербурзі, які готували проект реформи.
Діставши в спадщину великі маєтки дядька Григорія на Чернігівщині, він зайнявся господарством, бізнесом. Щойно ВВТ-старший став володарем Качанівки, він запросив на посаду управителя етнографа Опанаса Марковича, чоловіка Марка Вовчка. Це подружжя тоді бідувало на хронічне безгрошів’я. Марія Олександрівна не стрималася – і закрутила роман із обома паничами, тому Василь Тарновський дав Марковичу 10 тисяч відступного, аби подружжя виїхало...
На зароблені кошти Тарновський продовжив колекціонування зразків козацької культури, запрошував відомих українських митців сім’ями відпочивати в Качанівці, був меценатом. Упродовж життя ВВТ-старший морально та матеріально допомагав Т. Шевченкові, не раз приймав у Качанівці. ВВТ допоміг П.Кулішу видати «Записки о Южной Руси» і «Чорну Раду».
Одружився Василь Васильович із Людмилою Володимирівною Юзефович. У 1843 р. сестра Надія та друг Т.Шевченко хрестили його дитину. З того часу Тарас Григорович звав пані Надію «кумасею», а Людмилу Тарновську — «єдина Підкумася». Тарас Шевченко був небайдужий до Надії Василівни, він неодноразово сватався до неї, але отримував відмови. Глибоко віруюча, розумна, серйозна панянка сприймала Шевченка, як брата. Надія Тарновська листувалася з Шевченком, підтримувала в найтяжчі періоди життя, була віддушиною в останні роки...
Помер Василь Тарновський старший 4 (16) грудня 1866 р.
