chrome firefox opera safari iexplorer

Остання подорож в Україну: цими днями 162 роки тому Кобзар був у Черкасах

21 липня 2021 о 09:06

За переказами старожилів Тарас Григорович Шевченко бував в Черкасах ще до заслання... Та достеменно відомо, що поет перебував у місті 1859 року. Сталося це за вельми незвичних обставин.

У травні 1859 року поет виїхав із Петербурга до України. Багато приятелів і знайомих радо зустрічали поета, вважали за честь приймати свого видатного земляка, запрошували в гості. І ця мандрівка була розрадою поетові.
Та була у Тараса Григоровича давня мрія і намір придбати землі і поставити хату. Як згадував його троюрідній брат і свояк Варфоломій Шевченко, «мріяв жити сім’янином».

Липень 1859-го.
10 липня Т.Г.Шевченко у супроводі землеміра й управителя маєтку, неподалік якого хотів придбати землі, відправився на гору Мотовилівщину біля Канева оглянути вподобану ділянку. (Пізніше 1860 року, власноруч розробив проект майбутньої хати). Немов передчував невідворотне і писав до Варфоломія Григоровича Шевченка, свого незмінного порадника і повіреного: «В Петербурзі я не виживу, він мене задушить. Нудьга така, що нехай Бог боронить всякого хрещеного і нехрещеного чоловіка».

Одначе, попри сподівання, 13 липня Тараса Григоровича заарештували «за антирелігійні розмови» і на поліцейському човні доправили у Мошни.

До ЧеркасТ.Г.Шевченко прибув під вартою 18 липня 1859 року. Про це поет писав у пояснювальній записці, прикріпленій до справи обвинувачення:

«...Был я препровождён в город Черкассы, где несколько дней просил г. справника, чтобы он отпустил меня под честное слово в Киев; но он отказал мне в моей просьбе».

Доправили Т.Г.Шевченка до будинку протоієрея П.Л.Марковського, з яким Тарас Григорович заприятелював і прогулювався містом. Марковський був освіченою людиною, знав кілька мов. Однак купці Цибульські довідавшись про Шевченкове ув’язення, звернулися до справника Табачникова з проханням передати арештанта їм на поруки. За чималий хабар Шевченко опинився в гостинному будинку Цибульських (на фото вгорі). Треба зазначити, що з одним із братів (Юхимом) Тарас Григорович був знайомий ще з Петербурга.

Крім житлових кімнат, у будинку був магазин та склади у підвальних приміщеннях. Купці Цибульські були відомими і заможними, поставляли свій крам у маєтки Воронцова, Лопухіних, Бобринських та ін... Вони торгували кавою, вином, шоколадом.
Саме вони прихистили арештованого Шевченка в Черкасах і з 18 по 22 липня 1859 року поет перебував в родині Цибульських.

Т .Г.Шевченко 20, 21 липня написав дві поезії: «Сестрі» та «Колись дурною головою…» і змалював наше місто у своєму альбомі , виконавши рисунок «В Черкасах».

Як згадували очевидці, коли у Шевченка запитали, чи подобаються йому Черкаси, він подумавши, відповів:

«Місто гарне над Дніпром. Дніпро моя мрія... Недобре ось що: в Черкасах багато бідноти, скрізь жебраки…»

У нашому місті Т.Шевченко записав пісню «Чи бачиш ти дядьку?» («Чи бачиш ти дядьку, що дядина робить, усіх курей порізала, тільки півень ходить»).
Черкаси згадуються поетом і у листах, і у драмі «Назар Стодоля», а також у поемі «Гайдамаки».

22 липня поет залишив гостинний будинок Цибульських. Черкаські приятелі проводжали його до Микитиної гори, й на прохання щось сказати на прощання, поет мовив : «Що вам сказать, хіба що так: через гору Микитину ведуть Варку підтикану. Іде Варка репетує, ніхто Варку не рятує». Цю пісню поет записав у рідній Керелівці. Він ніби іронізував над своїм становищем...
Своїх добросердних знайомих черкасців не забував, які підтримали його в нелегкі дні.

Та надто запам’ятався йому справник Табачников, що був не тільки одним з призводителів липневого арешту, але й ревнивим стражем Т.Г.Шевченка. Про цього служителя закону він написав у листі до М.О і М.І.Максимовичів: «А тепер сижу собі, работаю та згадую собачого сина черкаського ісправника Табашникова. Та іноді мошнянських панночок. Щоб женихи снилися!».

Пізніше, у постскриптумі до ділового листа О.І.Хропалю (управляючий Симиренків у Млієві) в процесі видання «Кобзаря»1860 року, читаємо: «Як побачите T[абачнико]ва, то заплюйте йому всю його собачу морду. Диво мені, що таку подлую, гнусную тварь земля носить…».

Це був останній приїзд Шевченка в Україну.

2 серпня

Інші дати
Іван Підоплічко
1905 – український зоолог, палеонтолог, теріолог, засновник археозоологічних досліджень в Україні. Засновник Українського теріологічного товариства. Ініціатор створення довідника «Фауна України» в 40 т. та Національного науково-природничого музею АН України.
Розгорнути
Сергій Нігоян
1993 – учасник Євромайдану в Києві, перший загиблий під час протистоянь на вулиці Грушевського. Герой України.
Розгорнути
Народився Кость Буревій
(1888, Росія – 1934) - український поет, драматург, театрознавець, літературний критик. Автор історичної драми «Павло Полуботок», сатиричних творів «Опортунія», «Хами», «Чотири Чемберлени».
Червоні чвари! Час червоний! Чурило черево чи чоло, чи чо, чи чох, чи чор зна що? Чи очі плачуть, чи регочуть? (Кость Буревій)
Розгорнути