chrome firefox opera safari iexplorer

Остання подорож в Україну: цими днями 162 роки тому Кобзар був у Черкасах

21 липня 2021 о 09:06

За переказами старожилів Тарас Григорович Шевченко бував в Черкасах ще до заслання... Та достеменно відомо, що поет перебував у місті 1859 року. Сталося це за вельми незвичних обставин.

У травні 1859 року поет виїхав із Петербурга до України. Багато приятелів і знайомих радо зустрічали поета, вважали за честь приймати свого видатного земляка, запрошували в гості. І ця мандрівка була розрадою поетові.
Та була у Тараса Григоровича давня мрія і намір придбати землі і поставити хату. Як згадував його троюрідній брат і свояк Варфоломій Шевченко, «мріяв жити сім’янином».

Липень 1859-го.
10 липня Т.Г.Шевченко у супроводі землеміра й управителя маєтку, неподалік якого хотів придбати землі, відправився на гору Мотовилівщину біля Канева оглянути вподобану ділянку. (Пізніше 1860 року, власноруч розробив проект майбутньої хати). Немов передчував невідворотне і писав до Варфоломія Григоровича Шевченка, свого незмінного порадника і повіреного: «В Петербурзі я не виживу, він мене задушить. Нудьга така, що нехай Бог боронить всякого хрещеного і нехрещеного чоловіка».

Одначе, попри сподівання, 13 липня Тараса Григоровича заарештували «за антирелігійні розмови» і на поліцейському човні доправили у Мошни.

До ЧеркасТ.Г.Шевченко прибув під вартою 18 липня 1859 року. Про це поет писав у пояснювальній записці, прикріпленій до справи обвинувачення:

«...Был я препровождён в город Черкассы, где несколько дней просил г. справника, чтобы он отпустил меня под честное слово в Киев; но он отказал мне в моей просьбе».

Доправили Т.Г.Шевченка до будинку протоієрея П.Л.Марковського, з яким Тарас Григорович заприятелював і прогулювався містом. Марковський був освіченою людиною, знав кілька мов. Однак купці Цибульські довідавшись про Шевченкове ув’язення, звернулися до справника Табачникова з проханням передати арештанта їм на поруки. За чималий хабар Шевченко опинився в гостинному будинку Цибульських (на фото вгорі). Треба зазначити, що з одним із братів (Юхимом) Тарас Григорович був знайомий ще з Петербурга.

Крім житлових кімнат, у будинку був магазин та склади у підвальних приміщеннях. Купці Цибульські були відомими і заможними, поставляли свій крам у маєтки Воронцова, Лопухіних, Бобринських та ін... Вони торгували кавою, вином, шоколадом.
Саме вони прихистили арештованого Шевченка в Черкасах і з 18 по 22 липня 1859 року поет перебував в родині Цибульських.

Т .Г.Шевченко 20, 21 липня написав дві поезії: «Сестрі» та «Колись дурною головою…» і змалював наше місто у своєму альбомі , виконавши рисунок «В Черкасах».

Як згадували очевидці, коли у Шевченка запитали, чи подобаються йому Черкаси, він подумавши, відповів:

«Місто гарне над Дніпром. Дніпро моя мрія... Недобре ось що: в Черкасах багато бідноти, скрізь жебраки…»

У нашому місті Т.Шевченко записав пісню «Чи бачиш ти дядьку?» («Чи бачиш ти дядьку, що дядина робить, усіх курей порізала, тільки півень ходить»).
Черкаси згадуються поетом і у листах, і у драмі «Назар Стодоля», а також у поемі «Гайдамаки».

22 липня поет залишив гостинний будинок Цибульських. Черкаські приятелі проводжали його до Микитиної гори, й на прохання щось сказати на прощання, поет мовив : «Що вам сказать, хіба що так: через гору Микитину ведуть Варку підтикану. Іде Варка репетує, ніхто Варку не рятує». Цю пісню поет записав у рідній Керелівці. Він ніби іронізував над своїм становищем...
Своїх добросердних знайомих черкасців не забував, які підтримали його в нелегкі дні.

Та надто запам’ятався йому справник Табачников, що був не тільки одним з призводителів липневого арешту, але й ревнивим стражем Т.Г.Шевченка. Про цього служителя закону він написав у листі до М.О і М.І.Максимовичів: «А тепер сижу собі, работаю та згадую собачого сина черкаського ісправника Табашникова. Та іноді мошнянських панночок. Щоб женихи снилися!».

Пізніше, у постскриптумі до ділового листа О.І.Хропалю (управляючий Симиренків у Млієві) в процесі видання «Кобзаря»1860 року, читаємо: «Як побачите T[абачнико]ва, то заплюйте йому всю його собачу морду. Диво мені, що таку подлую, гнусную тварь земля носить…».

Це був останній приїзд Шевченка в Україну.

25 червня

Інші дати
Іван Крип’якевич
1886 –  історик, академік АН УРСР, професор Львівського університету, директор Інституту суспільних наук АН України.
Розгорнути
Народився Віталій Русанівський
(1931, м. Харків - 2077) - український науковець, філолог, мовознавець-україніст і славіст, викладач.  Автор близько 350 праць із проблем сучасної української мови і історії, українського, слов'янського і загального мовознавства, історичної граматики, стилістики.
Розгорнути
Народився Євген Попович
(1930, с. Межиріч Черкаської обл. - 2007) - український перекладач. Переклав твори Г. Беля, Е. М. Ремарка, Г. Е. Лессінга, Т. Манна, Е. Т. А. Гофмана, В. Гете, Г. Гейне та ін. австрійських, німецьких і швейцарських письменників; переклав  з німецької "Щоденники" О. Кобилянської.
Розгорнути
Народився Іван Крип'якевич
(1886, м.Львів – 1967), український  історик. Автор ряду наукових досліджень про українську козацьку державність та діяльність Богдана Хмельницького, підручників з історії України. Інститут українознавства НАН України носить ім'я І.П.Крип'якевича.
Розгорнути

Новини Дивитися всі