chrome firefox opera safari iexplorer

Про ЧУХРАЇНЦІВ ХХІ століття

13 грудня 2021 о 10:54

Про ЧУХРАЇНЦІВ 21 століття або що про ЛОМАЧЕНКА сказали б Олександр ДОВЖЕНКО і Остап ВИШНЯ? Історія з прапором ЛОМАЧЕНКА якраз нагадує сумні й сатиричні описи наших класиків Олександра Довженка та Остапа Вишні про УКРАЇНЦІВ, що не могли визначитися: до якої ж НАЦІЇ вони належать?! От Олександр Довженко про свою дитинство на Чернігівщині та розмову з батьком (нагадаю, що народився він у Сосниці 10 вересня 1894 року) згадує у «Зачарованій Десні»:«А ми хто? Ми хіба не руські?- Ні, ми не руські.- А які ж ми, тату? Хто ми?- А хто там нас знає, — якось журливо проказує мені батько. Прості ми люди синку…Хахли, ті, що хліб обробляють. Сказать би, мужики ми…Колись козаки, кажуть, були, а зараз тільки званіє зосталось».Остап Вишня у «Чухраїнцях» (1926 р.) про тих, хто боявся назвати себе українцями чи не міг визначити свою національність, пише так:«ЧУХРАЇНЦІВ було чимало і щось понад тридцять мільйонів, — хоч здебільша вони й самі не знали, хто вони такі суть…Як запитають було їх:- Якої ви, лорди, нації?Вони почухавшись, одповідають:- Та хто й зна?! Живемо в Акермані?…перепрошую, в тексті Остапа Вишні, — в Шенгерієвці…Православні.»м

Як бачимо, що хоч нині й не Чернігівщина часів Російської імперії і не 20-роки Радянської України, а ЧУХРАЇНЦІ так і не перевелися, навіть в часи НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ! П.С. І мусимо визнати дієвість в Україні пропаганди очільника РПЦ Кіріла і К., що «нет разделения на народы и государства, а есть паства Русской православної церкви».

Передрук з: https://www.facebook.com/m.tomenko/posts/4625836544152122

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути