chrome firefox opera safari iexplorer

У Рівному знайшли фрагменти посуду 16 століття

31 травня 2016 о 08:39

Фрагменти посуду, яким користувалися у 16 столітті, кахлі, якими було модно прикрашати печі 5 століть тому, підземелля, які можуть виявитися частиною колись розкішної резиденції князів. На такі знахідки натрапили археологи у центрі Рівного. Річ у тім, що в місті  втілюють  проект із пошуку залишків палацу князів Любомирських.  Вони були останніми володарями Рівного. Палац звели у 18 столітті. Він пережив війну і пожежу. Натомість колишню княжу резиденцію знищили за радянської влади – її підірвали. На місці, де стояв палац, археологи раніше не працювали. Тож мусили провести експертизу території. Тим часом результати досліджень обнадійливі, кажуть науковці.

«Впевненості що від палацу щось залишилося після того, як його зруйнували, не було. Але під час проведення археологічної експертизи ми натрапили на перспективні знахідки. Зокрема, розкрили  фундамент давньої будівлі. Чи це  залишки саме резиденції князів Любомирських, можна буде сказати після подальших досліджень. Ми маємо розкрити більшу площу. Також виявили цеглу, яку випалювали в 17-18 столітті. Саме з неї міг бути побудований палац, — пояснює археолог Богдан Прищепа. -  Крім того, є знахідки більш раннього періоду. Це, зокрема, фрагменти посуду, яким користувалися у 16 столітті, у добу князів Острозьких. А ще ми виявили кахлі. Для мене, як археолога, вони дуже цікаві. Справа в тому, що в той час було модно обкладати ними печі. Але кахлі робили не пласкі, а об’ємні -у вигляді коробки . Поверхня ж була орнаментована. А ще під час цих розкопок ми натрапили на поселення первісної доби».

Тим часом продовжити розкопки на місці, де був палац Любомирських, планують вже у червні.

 

Джерело: day.kyiv.ua
Розділи: Новини культури

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути