chrome firefox opera safari iexplorer

Гроші — атрибути держави і символи української історії

26 червня 2019 о 17:06
LIGA.net

Найближчим часом матимемо нову
банкноту – номіналом 1000 гривень – на якій зображено академіка Володимира
Вернадського.  

Радіти зарано. Бо є проблема. Маємо дві її складові. 

Соціально-економічна:

 — рішення про випуск тисячі гривень однією
купюрою однозначно посилює інфляційні очікування. Тож потрібна була системна й
фахова підготовча робота.

 Історико-просвітницька:

— вибір історичних постатей на грошових знаках – надзвичайно важлива справа,
яка потребує залучення фахівців.

   Сама постать Володимира Вернадського
викликає певні застороги. Звичайно, йдеться не про  його наукову діяльність. 

В.Вернадський з неправильно наведеною
цитатою та неоднозначними символами — не
кращий вибір. Гетьман Павло Скоропадський — очільник Української держави, який
створив Академію наук і запросив Вернадського очолити процес її організації — вибір
на порядок кращий і адекватніший.

 Додам, що Вернадський ніколи не підтримував ідею незалежної  України. Прикметна в цьому сенсі вирвана з контексту цитата на банкноті: «Я вірю у величне майбутнє України». Насправді цитата виглядає так: «Я вірю у велике майбуття і України, й
Української академії наук»

Переконаний, що більш гідними символами
України для зображення на її валюті могли
бути, скажімо, Іван Котляревський, Пантелеймон Куліш, Іван Піддубний...

Втім це
питання — не лише до банкірів. Насамперед — до істориків, політологів...гуманітарної наукової сфери  загалом. Чи були вони залучені до роботи? Скажімо,
як це відбувалося  за часів УНР? Виглядає
на те, що їхньої кваліфікованої думки ніхто не питав…

Щодо 1000 гривень із Володимиром Вернадським.
Соціально-економічна складова;
— однозначно таке рішення посилює інфляційні очікування і потрібна системна й фахова підготовча робота.

Історико-просвітницька складова:
— вибір історичних постатей на грошових знаках надто важливий і потребує залучення фахівців;
— Володимир Вернадський з неправильно наведеною цитатою і неоднозначними символами не кращий вибір;
— Гетьман Павло Скоропадський — як керівник Української держави, який створив Академію наук і запросив Вернадськогона посаду — на порядок кращий і адекватніший;
— про те,що Вернадський НІКОЛИ не підтримував ідею НЕЗАЛЕЖНОЇ України мовчу, примітним в даному випадку є його вирвана з контексту цитата на банкноті: «Я вірю у величне майбутнє України». Насправді ж цитата звучить наступним чином: «Я вірю у велике майбуття і України, й Української академії наук»;
— більш гідними СИМВОЛАМИ українських грошей могли бути також Іван Котляревський, Пантелеймон Куліш, Іван Піддубний...

Але за будь-яких обставин це питання не лише до банкірів, а передовсім до істориків, політологів...гуманітарної науки загалом!

Микола Томенко

політик, громадський діяч, засновник фонду «Рідна країна»

21 вересня

Інші дати
21 вересня відзначають:
  • День винахідника і раціоналізатора України.
  • День фармацевтичного працівника України.
  • День миру.
  • Міжнародний день миру.
Розгорнути
Народився Леонід Кисельов
(1946, м. Київ - 1968) - український поет, прозаїк, перекладач. Посмертні збірки: "Стихи. Вірші", "Последняя песня. Остання пісня", "Тільки двічі живемо".
Розгорнути
Народився Петро Ніщинський (Байда)
Український композитор, перекладач. автор музичної картини "Вечорниці" до драми Т. Шевченка "Назар Стодоля". Перекладав твори античних класиків ("Антігона" Софокла, "Одіссея" Гомера).
Закувала та сива зозуля Раннім ранком на зорі. Ой, заплакали хлопці-молодці, Гей, гей, там на чужині В неволі, в тюрмі... Вони плакали, гірко ридали, Свою долю викликали: "Ой, повій, повій Та буйнесенький вітре, Та й понад море, Та винеси нас із кайданів, з неволі В чистеє поле, Та понеси на Вкраїну, Гей, гей, нас на Вкраїну... А на Вкраїні — там сонечко сяє, Козацтво гуляє, гуляє і нас виглядає, Нас виглядає!" По синьому морю Байдаки під вітром гуляють, Братів, щоб рятувати, Запорожці чимдуж поспішають.
Розгорнути
1648 – Богдан Хмельницький розбив польську армію в битві під Пилявцями
Українська армія захопила всю ворожу артилерію (92 гармати) та величезний обоз з матеріальними цінностями. Загальна вартість трофеїв перевищувала 7 млн. злотих. В результаті Пилявської битви польську армію було розгромлено, повністю звільнено Волинь і Поділля, створились сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель.
Розгорнути

Новини Дивитися всі