З 22 по 27 березня столичний Будинок кіно (вул. Саксаганського, 6) буде приймати «Живу бібліотеку» – унікальний просвітницький проект, взяти участь в якому зможуть усі охочі. Адреса та час обрані не випадково: вже традиційно бібліотека стане частиною Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.
Як у звичайній бібліотеці, читачі можуть вибрати і прочитати книгу на цікаву для них тему. Так, у «Живий бібліотеці» буде можливість вибрати людину-«книгу» з важливим та цікавим життєвим досвідом і поставити їй найрізноманітніші запитання.
«Книжками» є люди, щодо котрих у суспільстві існують певні упередження – зазвичай це представники та представниці етнічних, релігійних меншин, ЛҐБТ-спільноти (лесбійки, ґеї, бісексуал(к)и та трансгендер(к)и), певних професійних груп, а також люди, про особливості життя яких небагато відомо широкому загалові (як, наприклад, вимушені переселенці та переселенки) або ж постаті, тим чи іншим чином взаємодіючі з переліченими групами меншин (наприклад, фемініст(к)и, правозахисники).
«Євромайдан змінив всіх нас. День за днем протягом цих чотирьох місяців ми з вами зустрічали все нових і нових людей. З кимось стали близькими друзями і подругами, часто – перевіреними в близьких до бойових ситуаціях. З кимось зустрічі були зовсім короткими, але надовго запам’яталися. Весь Майдан став місцем для Зустрічі – і в цьому він, фактично, схожий на «Живу бібліотеку». Кожна з таких зустрічей показувала нам приклади сили духу та людської гідності самих різних людей – різних за походженням, положенням, громадянством, релігійними поглядами, формами участі в Євромайдані… Ми хочемо, щоб «Жива бібліотека» допомогла продовжити такі відкриття. Ми з вами стоїмо на порозі невідомості: історія робиться тут і зараз, і робимо її ми з вами, в тому числі – ті люди , про яких ми мало знаємо. Хто до початку березня говорив про вимушених переселенців? В Україні не було досвіду спілкування з ними за всі 23 роки незалежності. Хто знав про те, як живе кримсько-татарська громада? Сьогодні ми кожен день чуємо про неї в новинах. Проте новини не дають нам відчуття зустрічі. Цього року для нас особливо важливо, щоб люди, котрі прийшли в «Живу бібліотеку», змогли приділити особливу увагу «Живим книжками» – кримським татаркам і татарам, правозахисницям і правозахисникам, учасницям і учасникам антивоєнних протестів і, зрозуміло, всім іншим книжкам» – коментує Олександра Назарова, кураторка «Живої бібліотеки».
Перша «Жива бібліотека» з’явилася 13 років тому в Данії, на музичному фестивалі Roskilde. Її концепцію розробила данська неурядова молодіжна організація «Зупини насильство» (Stop the Violence). Відтоді ця ідея поширилася в усьому світі, була втілена в життя в Україні та кількох десятках країн. Бібліотека супроводжує Docudays UA вже третій рік.
Бібліотека діє абсолютно безкоштовно, однак «читачі» повинні дотримуватися певних правил: за раз можна спілкуватися з однією «книгою», найкраще — з тією, яка найменше подобається. Повернути її назад у бібліотеку потрібно в такому ж фізичному та психічному стані. Звичайно ж, у «Живій бібліотеці» не буває дурних, незручних або гострих питань; так само немає місця для образ – словесних чи фізичних.
