(1875 – 1944), український хоровий диригент, композитор, етнограф, письменник-мемуарист. За часів Директорії (1918) О.Кошиць став співорганізатором Української Республіканської Капели, з якою (за наказом С.Петлюри) з метою інформування світу про боротьбу українського народу за незалежність через засоби мистецтва протягом 1919—1923 рр. з величезним успіхом гастролював Західною Європою та Америкою.
(1893, с. Летичівка, Черкаська область – 1960) – український композитор, музикознавець, педагог, громадський діяч. Один з організаторів і керівників Музичного товариства імені Миколи Леонтовича.
Ой одна я, одна,
Як билиночка в полі,
Та не дав мені бог
Ані щастя, ні долі.
Тілько дав мені бог
Красу – карії очі,
Та й ті виплакала
В самотині дівочій.
(слова Тараса Шевченка, музика Пилипа Козицького)
