(1944, м. Київ – 1988), український археолог, спелеолог, музикант і поет. Один із засновників української спелеоархеології (скелеїстики), автор першої наукової систематизації давньоукраїнських печерних споруд. Організував експедиції для дослідження печер «Озерна» та «Оптимістична» в Тернопільській області, в результаті яких було виявлено, що вони — одні з найбільших у світі.
1837 – громадський і культурний діяч, меценат. Допомагав Т. Шевченку, «Київській Старовині», Київському історичному музею. Створив унікальну збірку шевченкіани, велику колекцію козацько-гетьманської музейної й архівної старовини. Фундатор Музею українських старожитностей, який він подарував Чернігівському земству (нині Чернігівський державний історичний музей).
