Богдан Задура (1945 р.н., Пулава) – польський поет, прозаїк, перекладач та літературний критик. Закінчив факультет філософії Варшавського університету, був редактором квартальника «Акцент», а з 2004 року – часопису «Творчість».
Богдана Задуру називають патріархом польської поезії, живим класиком сучасної літератури. Він почав писати ще в 1960-х роках, нині ж його поетичний доробок складається з трьох томів, твори поета перекладено багатьма мовами та відзначено не однією літературної премією.
Зважаючи на це, одразу можна уявити собі «типовий образ класика», який пише «правильні» вірші та з «батьковим осудом» дивиться на експериментаторські витівки молодих поетів. Але це все — не про Богдана Задуру. Він дійсно класик, і при цьому великий експериментатор, для якого поняття «форма» та «засіб» поезії не є чимось чітко означеним і обмеженим (мовляв, «так класик писати може, а ось отак — ні-ні»; «хочу і пишу!» — оце про Задуру).
Вражає і широта тематики творів Задури — від несерйозних (та що там казати — хуліганських) рядків до віршів, які змушують замислитися над одвічними питаннями буття.
2007 року у видавництві «Фоліо» вийшла книга Богдана Задури «Поет розмовляє з народом» у перекладі Андрія Бондаря та з передмовою Дмитра Павличка.
Богдан Задура переклав українською Дмитра Павличка, Василя Махна, Юрія Андруховича, Андрія Бондаря, Сергія Жадана. Усі переклади виходили окремими книжками, особливо слід згадати видання української поезії «Вірші завжди є вільними» (2004, 2005, 2007).
