chrome firefox opera safari iexplorer

Київська фортеця

  • вул. Госпітальна, 24-а (метро «Палац спорту», «Печерська»)
  • (044) 225-01-46, 288-29-61, 288-23-59
  • Вихідний – понеділок.
  • Безкоштовне відвідування: 19 травня, 28 червня, 24 серпня, 1 вересня, щонеділі – для учнів та студентів. Вартість квитків: для дорослих – 14 грн, для студентів – 6 грн, для учнів, пенсіонерів – 2 грн.
Варто побачити: ключ від госпітального укріплення, гармати, колекцію листівок із зображенням Наполеона, найбільшу в Україні колекцію військово-історичної мініатюри.
Про музей:

Музей «Київська фортеця» створено 1927 року. Це єдина в Україні фортифікаційна споруда ХVІІІ–ХІХ століть та одна з найбільших у світі кам’яно-земляних фортець, що збереглися до наших днів. Музей є комплексом оборонних споруд Києва, який формувався протягом 15 століть.

Саму фортецю будували в кілька етапів – з 1706-го по 1870 рік. Основну частину споруд
(Нову Печерську фортецю) зведено у 1830–1850 роки, за імператора Миколи І, коли Київ
став великим укріпленим містом імперії. До речі, за всю історію жодного пострілу з фортечних мурів так і не було зроблено. Натомість тут активно працював військовий госпіталь.

Історії цієї фортеці, яка була і фортифікаційною спорудою, і політичною в’язницею, присвячено музей на території одного з укріплень, що входять до кріпосного комплексу – «Косого капоніра». Капонір було зведено 1844 року, він є напівпідземною спорудою з товстими стінами з цегли та каменю. У стінах розташовані амбразури і бійниці для стрільби з гармат та рушниць. Для зручності ведення артилерійського флангового вогню Косий капонір розташований під кутом до земляного валу фортеці, звідки й пішла його назва.

На початку 1860-х років капонір було перетворено на політичну в’язницю. Першими в’язнями стали учасники польського повстання 1863 року. Декого з них було розстріляно просто у фортеці. Пізніше до цієї в’язниці було кинуто солдатів повсталого у 1905 році Селенгінського полку і в 1907 році – Саперного батальйону.

Музей у тюремній частині капоніра було створено за радянських часів. Зараз його експозицію оновлено. Тут можна побачити знамениту «карету смертників», у якій засуджених везли на страту. Їхав у ній і вбивця російського прем’єра Петра Столипіна Дмитро Богров. Відтворено зовнішній вигляд арештантських камер для солдатів та офіцерів, карцер, тюремні коридори. У вітринах можна побачити особисті речі ув’язнених, судові документи, військову форму, зброю.

Другий музей на території Госпітального укріплення знайомить з історією української
фортифікації починаючи з часів трипільської культури і до Першої світової війни. У музеї багато справжніх експонатів – мундирів, зброї, схем і карт.

Фото з сайту www.primetour.ua 

1 грудня

Інші дати
День працівників прокуратури
Указом Президента України від 02.11.2000 року встановлено професійне свято - День працівників прокуратури - 1 грудня.
Розгорнути
Народився Микола Леонтович
(1877, с.Монастирок, Вінницька область - 1921) – український композитор, хоровий диригент, Його обробка для хору народної пісні «Щедрик» відома у всьому світі як різдвяна колядка «Carol of the Bells».
Розгорнути
Народився Платон Воронько
(1913, с. Чернеччина, Сумська область – 1988) – український письменник, публіцист. Автор поетичної збірки «Повінь».
«У моєї доні Оченята сонні, Рученьки, Мов з вати, Доня Хоче спати... Ніч прийшла Тихенька, Спи, Моя маленька...» (Платон Воронько)
Розгорнути
Народився Платон Майборода
(1918, с.Пелехівщина, Полтавська область – 1989) –український композитор, автор численних пісень і хорів, обробок народних пісень ( «Пісня про рушник», «Якщо ти любиш», «Ми підем де трави похилі», «Київський вальс»).
А чи ранньою, чи пізньою, Як цвістимуть всі сади, Я прийду до тебе піснею, Тільки прагни, тільки жди…(Платон Майборода)
Розгорнути
Народився Георгій Майборода
(1913, с. Пелехівщина Полтавської обл. - 1992) - український композитор. Автор багатьох опер, симфоній, концертів для голосу з оркестром, для скрипки з оркестром, симфонічних варіацій для віолончелі з оркестром, хорів, романсів.
Розгорнути