chrome firefox opera safari iexplorer

Київська фортеця

  • вул. Госпітальна, 24-а (метро «Палац спорту», «Печерська»)
  • (044) 225-01-46, 288-29-61, 288-23-59
  • Вихідний – понеділок.
  • Безкоштовне відвідування: 19 травня, 28 червня, 24 серпня, 1 вересня, щонеділі – для учнів та студентів. Вартість квитків: для дорослих – 14 грн, для студентів – 6 грн, для учнів, пенсіонерів – 2 грн.
Варто побачити: ключ від госпітального укріплення, гармати, колекцію листівок із зображенням Наполеона, найбільшу в Україні колекцію військово-історичної мініатюри.
Про музей:

Музей «Київська фортеця» створено 1927 року. Це єдина в Україні фортифікаційна споруда ХVІІІ–ХІХ століть та одна з найбільших у світі кам’яно-земляних фортець, що збереглися до наших днів. Музей є комплексом оборонних споруд Києва, який формувався протягом 15 століть.

Саму фортецю будували в кілька етапів – з 1706-го по 1870 рік. Основну частину споруд
(Нову Печерську фортецю) зведено у 1830–1850 роки, за імператора Миколи І, коли Київ
став великим укріпленим містом імперії. До речі, за всю історію жодного пострілу з фортечних мурів так і не було зроблено. Натомість тут активно працював військовий госпіталь.

Історії цієї фортеці, яка була і фортифікаційною спорудою, і політичною в’язницею, присвячено музей на території одного з укріплень, що входять до кріпосного комплексу – «Косого капоніра». Капонір було зведено 1844 року, він є напівпідземною спорудою з товстими стінами з цегли та каменю. У стінах розташовані амбразури і бійниці для стрільби з гармат та рушниць. Для зручності ведення артилерійського флангового вогню Косий капонір розташований під кутом до земляного валу фортеці, звідки й пішла його назва.

На початку 1860-х років капонір було перетворено на політичну в’язницю. Першими в’язнями стали учасники польського повстання 1863 року. Декого з них було розстріляно просто у фортеці. Пізніше до цієї в’язниці було кинуто солдатів повсталого у 1905 році Селенгінського полку і в 1907 році – Саперного батальйону.

Музей у тюремній частині капоніра було створено за радянських часів. Зараз його експозицію оновлено. Тут можна побачити знамениту «карету смертників», у якій засуджених везли на страту. Їхав у ній і вбивця російського прем’єра Петра Столипіна Дмитро Богров. Відтворено зовнішній вигляд арештантських камер для солдатів та офіцерів, карцер, тюремні коридори. У вітринах можна побачити особисті речі ув’язнених, судові документи, військову форму, зброю.

Другий музей на території Госпітального укріплення знайомить з історією української
фортифікації починаючи з часів трипільської культури і до Першої світової війни. У музеї багато справжніх експонатів – мундирів, зброї, схем і карт.

Фото з сайту www.primetour.ua 

8 жовтня

Інші дати
Поліна Осипенко
1907 – українська військова льотчиця-рекордсменка, майор. Встановила 5 міжнародних жіночих авіаційних рекордів. З них найвідоміші – безпосадочні перельоти, здійснені 1938 р. за маршрутами: Севастополь–Архангельськ (на гідролітаку за 10 годин пройдені 2416 км), Москва – район Комсомольська-на-Амурі разом із В.Гризодубовою і М.Расковою (за 26 год 29 хв пройдені 6450 км). Герой Радянського Союзу.
Розгорнути
День юриста України
Указом Президента України № 1022/97 від 16-го вересня 1997-го року, професія юриста в країні отримала в національному календарі і своє професійне свято - День юриста, що відзначається тепер в Україні 8-го жовтня.
Розгорнути
Народився Володимир Свідзінський
(1885, с. Маянів, Вінницька область – 1941) – український поет, перекладач. Автор збірок поезій «Ліричні поезії», «Вересень», «Медобір».
В моїй уяві образ твій, Осяяний любов'ю і весною, Неначе сонячний навій, Обвинений блакиттю молодою. А імені твойого звук – Як огнекрилий мак у полю, Як зорні наспіви куколю, Як пахощі подільських лук. (Володимир Свідзінський)
Розгорнути
Народився Іван Піддубний
1871 – видатний український спортсмен-борець. Шестикратний чемпіон світу з боротьби, символ сили духу і тіла, пристрасний пропагандист чесності у спорті.
Розгорнути
1621 р. було підписано Хотинський мирний договір
Підписанням угоди закінчилася Хотинська битва 1621, в якій козацькі війська під проводом Петра Сагайдачного спільно з польськими військами розгромили османську армію, тим самим зупинивши завоювання Європи. Гетьман Петро Сагайдачний отримав у цій битві поранення, від якого згодом і помер.
Розгорнути

Новини Дивитися всі