chrome firefox opera safari iexplorer

Київська фортеця

  • вул. Госпітальна, 24-а (метро «Палац спорту», «Печерська»)
  • (044) 225-01-46, 288-29-61, 288-23-59
  • Вихідний – понеділок.
  • Безкоштовне відвідування: 19 травня, 28 червня, 24 серпня, 1 вересня, щонеділі – для учнів та студентів. Вартість квитків: для дорослих – 14 грн, для студентів – 6 грн, для учнів, пенсіонерів – 2 грн.
Варто побачити: ключ від госпітального укріплення, гармати, колекцію листівок із зображенням Наполеона, найбільшу в Україні колекцію військово-історичної мініатюри.
Про музей:

Музей «Київська фортеця» створено 1927 року. Це єдина в Україні фортифікаційна споруда ХVІІІ–ХІХ століть та одна з найбільших у світі кам’яно-земляних фортець, що збереглися до наших днів. Музей є комплексом оборонних споруд Києва, який формувався протягом 15 століть.

Саму фортецю будували в кілька етапів – з 1706-го по 1870 рік. Основну частину споруд
(Нову Печерську фортецю) зведено у 1830–1850 роки, за імператора Миколи І, коли Київ
став великим укріпленим містом імперії. До речі, за всю історію жодного пострілу з фортечних мурів так і не було зроблено. Натомість тут активно працював військовий госпіталь.

Історії цієї фортеці, яка була і фортифікаційною спорудою, і політичною в’язницею, присвячено музей на території одного з укріплень, що входять до кріпосного комплексу – «Косого капоніра». Капонір було зведено 1844 року, він є напівпідземною спорудою з товстими стінами з цегли та каменю. У стінах розташовані амбразури і бійниці для стрільби з гармат та рушниць. Для зручності ведення артилерійського флангового вогню Косий капонір розташований під кутом до земляного валу фортеці, звідки й пішла його назва.

На початку 1860-х років капонір було перетворено на політичну в’язницю. Першими в’язнями стали учасники польського повстання 1863 року. Декого з них було розстріляно просто у фортеці. Пізніше до цієї в’язниці було кинуто солдатів повсталого у 1905 році Селенгінського полку і в 1907 році – Саперного батальйону.

Музей у тюремній частині капоніра було створено за радянських часів. Зараз його експозицію оновлено. Тут можна побачити знамениту «карету смертників», у якій засуджених везли на страту. Їхав у ній і вбивця російського прем’єра Петра Столипіна Дмитро Богров. Відтворено зовнішній вигляд арештантських камер для солдатів та офіцерів, карцер, тюремні коридори. У вітринах можна побачити особисті речі ув’язнених, судові документи, військову форму, зброю.

Другий музей на території Госпітального укріплення знайомить з історією української
фортифікації починаючи з часів трипільської культури і до Першої світової війни. У музеї багато справжніх експонатів – мундирів, зброї, схем і карт.

Фото з сайту www.primetour.ua 

14 жовтня

Інші дати
Віктор Баранов
1950 – український поет, прозаїк, перекладач. Автор численних поетичних збірок, повістей та романів. Лауреат літературних премій імені Є. Плужника та О. Гірника.
 
Розгорнути
Народився Лесь Сердюк
(1940, м. Харків - 2010) - український актор. Знявся  в понад 90 фільмах ("Загибель ескадри", "Як гартувалася сталь", "Батальйони просять вогню", "Гетьманські клейноди", "Мамай", "Тарас Бульба").
Розгорнути
Народилася Раїса Кириченко (Корж)
(1943,  с. Землянки Полтавської області - 2005) - українська співачка (мецо-сопрано), народна артистка УРСР. Лауреат державної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Кращі пісні: "Чураївна", "Козачка", "Стремено", "Жіноча доля", "Мамина вишня".
Знову наснилось дитинство, Тепле, як гарна весна. Вишня вдіглася в намисто,Мама щаслива й сумна. Там за село проводжала Долю мою молоду... Щедро мені щебетала Мамина вишня в саду. (Слова Дмитра Луценка, музика Анатолія Пашкевича)
Розгорнути
Покрова Пресвятої Богородиці
Відзначення свята Покрови має дуже глибоку історію в Україні. Хоча свято було впроваджене ще з часів хрещення Русі, особливе шанування Покрови Богородиці починається з 12 століття, при князі Андрії Боголюбським, який і збудував першу на Русі Покровську церкву. Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорозьких козаків, котрі будували багато однойменних храмів та особливо шанували ікони Покрови.
Розгорнути
День українського козацтва
Гей, на горі там женці жнуть, А попід горою, яром, долиною Козаки йдуть. Гей, долиною, гей, Широкою козаки йдуть... (Українська народна пісня)
Розгорнути

Новини Дивитися всі