chrome firefox opera safari iexplorer

Музей С.С. Прокоф'єва

  • с. Красне,
    Красноармійський район,
    Донецька область,
    85374
  • (06239) 53-02-15
Про музей:

В 1991 році на честь 100-річчя від дня народження С.С. Прокоф'єва на його батьківщині був відкритий меморіальний музей (відділ Донецького обласного краєзнавчого музею). Експозицію музею розмістили в будинку колишньої школи, де викладала мати композитора, Марія Григорівна Прокоф'єва.

У трьох залах музею розміщені матеріали, які розповідають про життя й творчість Прокоф'єва. Основні теми експозиції першого залу – дитинство й роки навчання в консерваторії. У житті С.С. Прокоф'єва будинок, родина відігравали велику роль. Центральне місце в експозиції цього залу займає рояль «Шредер», точно такий же був у будинку Прокоф'євих. Частина експозиції присвячена рокам, проведеним у стінах Петербурзької консерваторії, де вчителями С.С.Прокоф'єва були видатні музиканти: Римський-Корсаків, Лядов, Черепін.

Про інтенсивну концертну діяльність С.С. Прокоф'єва за кордоном (США, Великобританія, Франція, Італія) і після повернення на батьківщину свідчать матеріали другого залу. Дійсні речі, які належали Сергію Сергійовичу, прижиттєві видання творів композитора, журнали, газети, фото друзів і виконавців відображають атмосферу музичного життя того часу.

Яскраві театралізовані комплекси, які містять костюми, бутафорію, ескізи декорацій, афіші й програми спектаклів, особисті речі виконавців провідних партій у балетах й операх С.С. Прокоф'єва відображають особливий театральний світ, створений композитором.

Третій зал розповідає про зв'язок творчості Прокоф'єва з Україною, про постановки музичних творів композитора на сценах провідних театрів нашої країни, повага пам'яті нашого видатного земляка (випуск книг, марок, виготовлення конвертів, присвячених ювілеям великого майстра). Експозиція розповідає також про фестивалі, які проводилися на батьківщині композитора в різні роки, у тому числі й про відомий щорічний фестиваль «Прокофєвська весна», який проходить у Донецьку.

 

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути