chrome firefox opera safari iexplorer

Музей видатних діячів української культури

  • вул. Саксаганського, 97
  • (044) 235-13-70
  • для дорослих – 15 грн, для учнів, студентів, пенсіонерів – 5 грн. Безкоштовне відвідування: для учасників та ветеранів Другої світової війни, Героїв Радянського Союзу, воїнів-афганців, військових строкової служби, курсантів військових навчальних закладів, дітей-сиріт, інвалідів; щонеділі – для учнів та студентів; перший та третій четвер місяця – для всіх відвідувачів
Варто побачити: вінчальне вбрання Косачів, кам’яну вазу, привезену Лесею Українкою з Єгипту, вишиту подушку, подаровану Драгоманову та ін.
Про музей:

Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Михайла Старицького, Панаса Саксаганського було засновано 1987 року в будинках, де наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття у близькому сусідстві проживали родини визначних українських митців: Лесі Українки, Миколи Лисенка, Михайла Старицького та Панаса Саксаганського.

Об’єднані давньою дружбою, спільними творчими інтересами, активною громадянською позицією, спрямованою на піднесення національної самосвідомості, ці родини створили унікальний мистецько-культурний осередок, який сучасники називали «Українським Парнасом». Він об’єднує три окремих музеї: Лесі Українки, Миколи Лисенка та Михайла Старицького.

У 2007 році до його складу включено новий відділ – Музей «Іван Франко і Київ». Зараз
триває робота над упорядкуванням окремої експозиції музею Панаса Саксаганського, що
має розміститись у меморіальному будинку № 96 по вул. Жилянській, де відомий актор і
театральний діяч мешкав із 1912 року аж до своєї смерті (1940 р.).

Музей Лесі Українки

Тел.: (044) 289-16-51
Музей працює з 10.00 до 17.00. Вихідний – вівторок

До експозиції увійшли речі, що належали поетесі та її близьким, твори живопису (серед яких – прижиттєві портрети Лесі Українки та інших членів родини пензля Фотія Красицького), оригінальні витвори народного декоративно-вжиткового мистецтва середини ХІХ – початку ХХ століття, рідкісні книжкові та періодичні видання, предмети побуту тогочасної епохи, а також невелика кількість реконструйованих за наявними зразками речей.

Музей Михайла Старицького

Тел.: (044) 284-37-63
Музей працює: з 10.00 до 17.00. Вихідний – вівторок

У серпні 2002 року після тривалої реставрації будинку відкрився музей Михайла Старицького. Експозиція складається з меморіальної квартири письменника і тематичної частини «Продовження сімейних традицій», присвяченої життю і творчості нащадків корифея українського театру, та виставки «Творча і театральна діяльність Михайла Старицького».

Музей Миколи Лисенка

Тел.: (044) 289-02-91
Музей працює з 10.00 до 17.00. Вихідний – понеділок

Експозиція включає сім залів, що висвітлюють життєвий і творчий шлях Миколи Лисенка, і три меморіальні кімнати, в яких збережено автентичний паркет, ліпнину, кахляні груби. Робочий кабінет митця відтворено, згідно з оригінальними фотознімками початку ХХ століття. Тут Микола Лисенко працював над операми «Тарас Бульба», «Енеїда», «Ноктюрн», останніми випусками «Музики до “Кобзаря”», обробками народних пісень тощо.

Фото з сайту http://mapia.ua

24 жовтня

Інші дати
24 жовтня святкують:
  • День Організації Об’єднаних Націй (День ООН).
  • Всесвітній день інформації про розвиток.
Розгорнути
Народився Микола Біляшівський
(1867, м. Умань – 1926) – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, музейний діяч. Один із засновників та дійсний член Української Академії Наук. В 1902-1923 роках - організатор і директор Київського міського художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).
Розгорнути
День пам’яті Лук’яна Кобилиці
(1812, смт. Путила, Чернівецька область – 1851) – український громадсько-політичний діяч, керівник селянських повстань 40-х років 19 ст. на Путильщині (Буковині). Очолив виступи селян 22 громад, які рішуче відмовлялися відробляти панщину, самочинно переобрали сільську старшину, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами. Як депутат австрійського парламенту виступив за надання політичної автономії Буковині і приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу.
Розгорнути