chrome firefox opera safari iexplorer

Нікопольський краєзнавчий музей

  • 53200 м. Нікополь вул. Електрометалургів, 46а
  • (05662) 5-13-61
  • щоденно з 9.00 до 16.00 ( у неділю – з 900 до 15.00)
    Вихідний: понеділок
  • • для дорослих – 3.00 грн. • для дітей, учнів, студентів – 1.25грн.
Варто побачити: цінні колекції археологічних пам’яток, кераміки, українських рушників, предметів побуту, зброї запорозьких козаків, культове начиння запорозької Січової Свято-Покровської церкви, рідкісних стародруків.
Про музей:

Нікопольський державний краєзнавчий музей заснований за ініціативою відділу народної освіти виконкому Нікопольської ради робітничих та селянських депутатів 29 березня 1919 року на основі конфіскованої у місцевого поміщика художньої колекції. Відкритий 18 травня 1919 року як народний музей витончених мистецтв, у якому налічувалося 688 експонатів.

Постановою президії Нікопольського райвиконкому №527 від 20 серпня 1929 року музей було реорганізовано у державний краєзнавчий музей, якому присвоєно ім’я російського вченого XVIII ст. М. В. Ломоносова. У 30-ті роки музей значно розширив свою експозицію, відкрив відділи природи, археології, історії запорізького козацтва, революційної боротьби та соціалістичної реконструкції на Нікопольщині, власні дослідницькі ділянки у Дніпровських плавнях, проводив археологічні дослідження краю. У 1940 році музейний фонд налічував близько 5000 експонатів.

Експозиція відділу природи знайомить з характеристикою географічного положення краю, його флорою і фауною, корисними копалинами, палеонтологією, екологією довкілля.

Експозиція відділу давньої та нової історії має три розділи – «Археологічні пам’ятки краю», «Запорозькі Січі і запорозьке козацтво на території краю», «Наш край під владою Російської імперії».

23 жовтня

Інші дати
Народився Пилип Козицький
(1893, с. Летичівка, Черкаська область – 1960) – український композитор, музикознавець, педагог, громадський діяч. Один з організаторів і керівників Музичного товариства імені Миколи Леонтовича.
Ой одна я, одна, Як билиночка в полі, Та не дав мені бог Ані щастя, ні долі. Тілько дав мені бог Красу – карії очі, Та й ті виплакала В самотині дівочій. (слова Тараса Шевченка, музика Пилипа Козицького)
Розгорнути