Волинський краєзнавчий музей – головний музей Волинської області, найбільший і найдавніший з нині діючих музеїв Волині.

Його було відкрито 16 червня 1929 року у Луцьку з ініціативи створеного 1927 року Волинського товариства краєзнавства та опіки над пам’ятниками минулого. Преса писала з нагоди відкриття: «Волинський музей за своїм змістом є строго регіональний і має завдання не лише збирати різноманітні зразки пам’яток, але й поширювати знання про ті пам’ятки культури і мистецтва і любов до них, досліджувати терен Волині, її природу, пам’ятки історії, етнографії».
На базі закладу 1940 року було організовано обласний історико-краєзнавчий музей. У роки Другої світової війни колекція музею зазнала значних втрат, однак уже 1944 року, одразу після визволення Волині від фашистських загарбників, музей відновив свою роботу як Волинський державний історико-краєзнавчий музей. 17 серпня 1985 року Волинський краєзнавчий музей було відкрито у новому приміщенні в центрі Луцька.

Нині Волинський краєзнавчий музей має в своєму складі ще три діючі музеї. Це філія – Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, створений 1949 року, і два відділи у Луцьку: Художній музей (1973 р.) і Музей волинської ікони (1993 р.). Створюється два нових музеї – меморіальний музей В’ячеслава Липинського у с. Затурці Локачинського району та Музей етнографії та народних промислів Волині у Луцьку.