chrome firefox opera safari iexplorer

У Львові оцінять наукову спадщину історика Ярослава Дашкевича

12 грудня 2011 о 11:42

13-14 грудня у Львові проходитиме Міжнародна наукова конференція «Українське джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни на початку XXI ст: до 85-ліття Ярослава Дашкевича».

Організатори поставили за мету здійснити перші спроби в оцінці наукової спадщини Ярослава Дашкевича; окреслити нові перспективні напрями дослідження джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін в України, з’ясувати проблеми у цих галузях та визначити шляхи їхнього подолання.

Нагадаємо, що минуло майже два роки від того часу, коли 25 лютого 2010 р помер Ярослав Романович Дашкевич (1926—2010), – харизматична постать, яка справляла помітний вплив на інтелектуальне життя пострадянського Львова й України загалом.

До вшанування пам’яті Я. Дашкевича долучилася низка наукових установ у Львові та Києві, які провели або запланували провести такі урочисті заходи, присвячені 85-літтю від дня народження професора Ярослава Дашкевича:

19-20 листопада, Львів – 10.00 – науково-практична конференція «Культура і мистецтво вірменської діаспори в Україні», присвячена пам’яті Ярослава Дашкевича (організатори – Міністерство культури і туризму України, Спілка вірмен України, Український католицький університет).

5 грудня, Львів – присвоєння кафедрі сходознавства філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка імені Я. Дашкевича – «Кафедра сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича» (Львівський національний університет імені Івана Франка).

10 грудня, Львів – відкриття виставки наукових праць Ярослава Дашкевича (організатор – Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України)

13-14 грудня, Львів – 9.30 – Міжнародна наукова конференція «Українське джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни на початку ХХІ ст.: до 85-ліття Ярослава Дашкевича» (організатор – Львівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України).

14 грудня, Львів – 8.00 – Божественна Літургія з панахидою (храм Святої Трійці, вул. Тершаковців, 11); покладання квітів на могилу Ярослава Дашкевича (Личаківський цвинтар) (організатор – Львівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України).

15 грудня, Львів – 10.00 – Міжнародна наукова конференція «Ярослав Дашкевич і українське сходознавство» (до 85-річного ювілею від дня народження) (організатор – філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка)

21 грудня, Київ – 10.00 – наукова конференція «Україна і Схід: традиції історико-культурної взаємодії», присвячена 85-й річниці від дня народження Ярослава Дашкевича (організатор – Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України).

Довідка

У 1990-х і в перше десятиліття 2000-х рр. Ярослав Романович відігравав унікальну роль у відродженні наукового й духовного життя рідного міста та всієї України.

Упродовж багатьох десятиріч він був живою леґендою періоду національно-визвольних змагань, носієм українських, некомуністичних за своєю суттю вартостей.

Ярослав Романович мав численні наукові й громадські титули, непроминальні громадянські заслуги, всеукраїнську славу видатного вченого та широке міжнародне визнання. Водночас він був харизматичним і турботливим учителем та наполегливим і послідовним будівничим академічного середовища, органічно поєднуючи наукову діяльність із безкомпромісною позицією речника українства й творця національної історичної парадиґми, якій він залишався відданим до кінця свого життя.

Інтелектуальний потенціал, виняткова ерудиція, універсалізм, відкритість до інших, ненаукових сфер публічного життя та дивовижно широкі особисті контакти з найрізноманітнішими людьми Ярослава Дашкевича у вирішальний спосіб позначилися на формуванні наукового світогляду й окреслили життєві дороговкази багатьох людей.

На початку 1990-х рр. Ярослав Дашкевич створив Львівську археографічну школу –один з нечисленних академічних осередків, котрому, в складних умовах становлення української державності, вдалося стати справді незалежною інституцією, позбавленою корупції, пострадянських бюрократичних практик та інтелектуальних обмежень радянської доби.

Важливе значення для подолання їх та створення відкритого простору для вільного обміну досвідом науковців з різних реґіонів України й закордону мала ініціатива Я. Р. Дашкевича і його партнерів з Музею історії релігії започаткувати традицію наукових конференцій «Історія релігій в Україні», а також відновити у Львові сходознавчі студії (зокрема з вірменістики та гебраїстики).

Ярослав Романович також стояв біля витоків відновленого у 1990 р. Наукового товариства ім. Шевченка, а 1998 р. він очолив кафедру сходознавства Львівського національного університету імені Івана Франка. В умовах незалежності вчений зумів не тільки реалізувати свій творчий потенціал, сформований у добу радянського тоталітаризму (це унікальний для тодішнього СРСР випадок!), але й «освоїти» його в українському інтелектуальному просторі. Таким чином Дашкевич зберіг тяглість історіографічної традиції у вітчизняній науці, що опиралася на концепції й підходи державницької й почасти народницької шкіл, кодифікованих 10-томною «Історією України-Руси» Михайла Грушевського та його наступників.

Ярослав Романович залишив величезну наукову спадщину – близько 2000 публікацій. Причому, вони охоплюють не лише українознавчу тематику (від часів Київської Русі й Галицько-Волинського князівства до національно-визвольних змагань ХХ ст.), але й сходознавчі студії, візантиністику, українсько-єврейські й українсько-польські взаємини, дослідження в галузі спеціальних історичних дисциплін, джерелознавства, історіографії, картографії тощо.

19 жовтня

Інші дати
Народився Сергій Васильківський
(1854, м. Ізюм Харківської обл. - 1917) - український живописець, якого називали «поетом українського малярства». А ще про нього писали: «Васильківський у живописі – це Шевченко в літературі». До речі, саме Васильківському належать одні з найвідоміших портретів Кобзаря.
Розгорнути
Народився Ігор Свєшніков
(1915, м. Київ — 1995) – археолог, доктор історичних наук. Понад 20 років проводив розкопки на місці Берестецької битви, результати яких узагальнені в монографії "Битва під Берестечком". Автор монографій про культури шнурової кераміки та шаровидних амфор, путівника по заповіднику "Козацькі могили".
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі