chrome firefox opera safari iexplorer

Чому Україну не здолати

26 листопада 2014 о 15:11
tomenko.ua
Про роботу громадської ініціативи «Допоможи фронту» розповідає підполковник Тарас Грень

Нас дійсно не перемогти. У цьому я черговий раз переконався, коли потрапив на центральний волонтерський склад громадської ініціативи «Допоможи фронту». Того дня волонтери саме привезли з Чехії кілька тонн теплого військового обмундирування та спорядження. Чоловіки, жінки й навіть діти сортували штани, бушлати й інші речі відповідно до розмірів і кількості.

– Сталого колективу в нас усього приблизно двадцять осіб, – розповідає одна з організаторів проекту, Любов Возняк. – Інші люди приходять допомогти час від часу. Ми пишемо на своїй сторінці в мережі Facebook оголошення, і хто може, той і приходить.

Тут немає графіку роботи чи якихось норм виконання. Той, хто приходить, робить це лише з власної ініціативи та на безоплатній основі. Іншими словами, тут працюють під гаслом «маєш вільну хвилину – зроби щось корисне для українських бійців».

Усі закупки роблять за кошти, які зібрали люди, або формуються посилки з зібраних у наших громадян речей і продуктів.

– Наша організація користується доброю славою серед людей, – розповів співорганізатор проекту волонтер з Луганська Сергій Глотов. – Ми завжди ведемо точний облік усіх речей і продуктів, а також обігу коштів. Усе це – прозоро і публічно. Ми звітуємо перед громадою за кожну потрачену копійку.

До речі, зробити свій внесок в цю благородну справу може кожен із нас. Скажімо, у Львові волонтери збирають пожертви щовівторка, щочетверга та щосуботи біля пам'ятника королю Данилові. Кім цього, їх групи можна побачити в мережах супермаркетів. Однак дуже прискіпливо ця волонтерська група ставиться до закупівлі військової амуніції. Адже тут добре розуміють: від того, в яку форму буде одягнутий наш солдат, значною мірою залежить не лише виконання поставлених перед ним завдань, а й його життя. За словами волонтерів, вони відверто жахнулися, коли побачили новий однострій Збройних сил України.

– Ви розумієте, він же горить! – емоційно почав розмову волонтер Богдан Масляк. – У нашій групі я відповідаю за закупівлю майна. І звичайно, ми хочемо щоб усе було якісне і функціональне. Тому коли ми зіткнулися з новою формою, виникло єдине запитання: чому людина,чи група посадовців, які закуповували та затверджували цю форму, досі на волі? Адже мало того, що ці однострої із синтетики горять і парять, вони ще й швидко рвуться! Ну, є ж аналоги матеріалу та пошиву тієї самої «Британки», чому не взяли їх? І взагалі хто і як проводив «атестацію» цієї форми її випробовування тощо? І взагалі, чи поцікавився хоч хтось із військових логістів безпосередньо в солдат, як їм у цій формі воюється?

Для наших солдатів волонтери закуповують однострої в магазинах і на військових складах Європи. І не отримали від вояків жодного нарікання.

– Через те, що ми закуповуємо порівняно великі партії майна, ціна для нас часто-густо йде гуртова, – продовжив Богдан Масляк. – Також ми знайшли підприємців в Італії, які згодились шити для нас зимове військове взуття. Як виявилося, воно значно дешевше, ніж наше, і якісніше в рази.

Узагалі волонтер підтримує думку, що все логістичне управління Збройних сил України безнадійно застаріло. Усіх військових, які займаються забезпеченням починаючи з вищих штабів, давно пора вигнати, адже, на думку людей, тиловики в погонах просто звикли все життя красти і наживатись, тож тепер по-іншому вже не можуть. На їхнє місце треба запросити волонтерів і взяти на озброєння вже розроблену людьми гнучку систему вивчення потреб війська та забезпечення його всім необхідним.

– Людина, яка зараз чесно робить свою справу, ніколи не працюватиме на «відкатах», – продовжив Богдан Масляк. – А уявіть, що могли б усі ми, отримавши можливість керувати тими грошима, які виділяє держава?! Думаю, вже давно була б проведена і модернізація, і переоснащення всього війська.

підполковник Тарас Грень, Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України.

18 січня

Інші дати
Голодна кутя, або другий Святий вечір
Сонце блищить, а мороз тріщить.
Розгорнути
Народився Іван Їжакевич
(1864, с.Вишнопіль Черкаської області - 1962) - український живописець, іконописець, письменник, графік. Автор картин «Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», «Тарас Шевченко - пастух», «Битва козаків зі шляхтою», «Гайдамаки під Уманню», «Повстання селян у Галичині», «Перебендя» та ін.
Розгорнути
Народився Степан Жупанин
(1936, м. Іршава Закарпатської обл. - 2005) - український поет, педагог. Автор численних збірок для дітей.
Розгорнути
Народився Василь Батюшков
(1894, м. Самара, Росія - 1981) - український живописець. Оформлювач павільйонів у Києві на ВДНГ.
Розгорнути
Народилася По Ліна (Поліна Горенштейн)
(1899, м. Катеринослав - 1949) - український скульптор. Творила навіть втративши зір. Найбільшої майстерності досягла  в жанрі портрета.
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі