chrome firefox opera safari iexplorer

На Закарпатті відродять єдиний в Європі музей лісосплаву

08 лютого 2016 о 09:00

Єдиний у Європі Музей лісу і сплаву на Чорній ріці в Міжгірському районі Закарпаття знаходиться в занедбаному стані й руйнується. Під час катастрофічних паводків 1998 та 2001 років музей зазнав значних пошкоджень, а в 2008 році його з грубим порушенням законодавства передали в комунальну власність із метою подальшої приватизації.

Про це повідомили в прес-службі Закарпатської облдержадміністрації.

«Унікальний об’єкт свого часу не дозволили приватизувати місцеві мешканці та громадськість, однак відновлення музею неможливе без значних фінансових вливань, яких на місцевому рівні немає. За останні роки тут нічого суттєвого не зроблено, збудований ще в радянські часи будинок відпочинку руйнується й занепадає», — розповів голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль, який відвідав Музей лісу і сплаву в ході робочої поїздки на Міжгірщину.

Губернатор нагадав, що музей належав Міністерству екології та природних ресурсів, і що він входить до Національного природного парку «Синевир», межі якого може змінювати тільки Верховна Рада України.

«Однак у 2008 році обласна влада під керівництвом клану Балог всупереч закону віддала музей у комунальну власність, щоб потім забрати в приватні руки. Зараз будемо розбиратися й повертати об’єкт Міністерству екології. Тільки таким чином можна відновити його повноцінну роботу. Музей лісу і сплаву, як і в попередні роки, має стати перлиною Карпат, одним із чудес України, подивитися на яке приїжджатимуть тисячі туристів,» — акцентує голова Закарпатської ОДА.

У світі існує лише два музеї лісу.

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути