chrome firefox opera safari iexplorer

Рік, що минає: надії й тривоги, оптимізм і песимізм, та  попри все – очікування свята…

29 грудня 2017 о 10:34

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з  соціологічною службою Центру Разумкова з 15 по 19 грудня 2017р. провів загальнонаціональне дослідження «Підсумки-2017: громадська думка». Дослідження провадилося в усіх регіонах України (за винятком Криму та окупованих територій Донецької й Луганської областей.) Було опитано 2004 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки – не вище 2,3%.

Згідно з опитуванням, головною політичною подією 2017р. в Україні визнано запровадження безвізового режиму з ЄС – так вважає  26% громадян. 10% респондентів головною назвали «справу Саакашвілі»; 9% — війну в Донбасі; 6% — пенсійну реформу. Водночас 25% опитаних не змогли назвати жодної події.

Політиком 2017р. назвали Президента України Петра Порошенка лише 10% громадян. Прикметно, що мало не половина опитаних -  43% — не назвали нікого.

74% українців вважають, що події в Україні відбуваються у неправильному напрямку, 14% — що у правильному, 12%  стосовно своєї оцінки не визначилися. Як аргументи на користь «неправильності» розвитку подій наведені: війна на Сході, що триває досі (74%), зростання цін за «незростання» зарплатні (50%), високий рівень корупції (47%), відсутність у людей впевненості  у своєму майбутньому (31%), стрибок комунальних тарифів (25%), кермування олігархів країною (22%), практична відсутність реформ  (22%), дуже поганий стан медицини (20%).

Переважна більшість респондентів назвала основним сигналом того, що країна почала рухатись «у правильному напрямку»: встановлення миру в Донбасі (75%), загальне зростання української економіки (50%), загальне зростання рівня життя людей – пенсій, зарплат, стипендій (42%), притягнення до кримінальної відповідальності корупціонерів (46%), створення нових робочих місць (30%).

На думку людей, у більшості сфер життя становище в Україні в 2017р. суттєво погіршилося.  Найбільш негативні  зміни, на думку опитаних,  сталися: у рівні цін та тарифів – погіршення зазначили 87%, в економічному становищі країни (72%), у рівні стабільності (72%), ставленні громадян до влади (69%), упевненості громадян у завтрашньому дні (67,5%), рівні добробуту родини (63%),  ситуації зі злочинністю (62%), охороною здоров’я (61%), у  ставленні влади до громадян (60%), в соціальному  захисті (50%), оплаті праці (49%), дотриманні законності державними службовцями (47%), освіті (42%), пенсійному забезпеченні (39%).

В те, що вдасться подолати труднощі найближчими роками, вірить лише 21,5% громадян.  

Та українці, попри все, чекають на новорічні свята. Найбільше свята подобаються радісною атмосферою, очікуванням кращого (67%), зустрічами з друзями, рідними (71%), радістю дітей (30%) та й узагалі тим, що це вихідні (29%).

 А ще – незважаючи на проблеми, негаразди та труднощі -  59% українців у 2017 році були дуже або переважно щасливі.  Найбільше щасливих людей мешкає на Заході України – 68%, але чимало їх і деінде: у Центрі – 57%, на Півдні – 51%, на Сході – 55%. Лише в Донбасі щасливим почувалися 27% опитаних, а нещасливими -  64%.

Основними почуттями, коли громадяни думають про майбутнє України, є надія (51%), оптимізм (31%) і тривога (28%). У Донбасі, щоправда, переважають почуття тривоги (41%), ба навіть безвиході (26%) – що цілком зрозуміло, проте —  надія є (38%).

А в якості подарунків у Новому році люди хотіли б отримати здоров’я (57%), мир в країні (51%), лад у родині та розуміння близьких (39%), гроші (26%), хорошу роботу (20%).

І нарешті — абсолютна більшість наших співвітчизників  вважає себе насамперед громадянами Україи (73%); лише 16% ідентифікує себе з краєм, у якому мешкає. І це справді обнадіює.

Дуже хочеться, щоби сподівання  наших рідних українців справдилися, тривоги відступили, віра у краще майбутнє зміцніла. Це, звичайно, залежить великою мірою від влади, та ще більшою, напевне — від нас самих. Ми вчимося жити без ілюзій стосовно «добрих царів», покладатися  на самих себе, своїх рідних і Господа Бога. І це, погодьмося, теж виглядає обнадійливо.

 

Повністю ознайомитися з результатами дослідження можна ТУТ

Розділи: Політика

21 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Леонід Кисельов
(1946, м. Київ - 1968) - український поет, прозаїк, перекладач. Посмертні збірки: "Стихи. Вірші", "Последняя песня. Остання пісня", "Тільки двічі живемо".
Розгорнути
Народився Петро Ніщинський (Байда)
Український композитор, перекладач. автор музичної картини "Вечорниці" до драми Т. Шевченка "Назар Стодоля". Перекладав твори античних класиків ("Антігона" Софокла, "Одіссея" Гомера).
Закувала та сива зозуля Раннім ранком на зорі. Ой, заплакали хлопці-молодці, Гей, гей, там на чужині В неволі, в тюрмі... Вони плакали, гірко ридали, Свою долю викликали: "Ой, повій, повій Та буйнесенький вітре, Та й понад море, Та винеси нас із кайданів, з неволі В чистеє поле, Та понеси на Вкраїну, Гей, гей, нас на Вкраїну... А на Вкраїні — там сонечко сяє, Козацтво гуляє, гуляє і нас виглядає, Нас виглядає!" По синьому морю Байдаки під вітром гуляють, Братів, щоб рятувати, Запорожці чимдуж поспішають.
Розгорнути
1648 – Богдан Хмельницький розбив польську армію в битві під Пилявцями
Українська армія захопила всю ворожу артилерію (92 гармати) та величезний обоз з матеріальними цінностями. Загальна вартість трофеїв перевищувала 7 млн. злотих. В результаті Пилявської битви польську армію було розгромлено, повністю звільнено Волинь і Поділля, створились сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель.
Розгорнути