chrome firefox opera safari iexplorer

«ЕтноЛіто: ХІХ Купальські ігри на батьківщині Гоголя»

21 вересня 2010 о 11:02

Мета акції — привернути увагу до традиційного українського свята Івана Купала, до збереження святкових та ремісничих традицій українців, обрядових пісень і танців, повернення літературної та публіцистичної спадщини М.В.Гоголя в український літературний контекст, почати підготовку до святкування 200-річчя великого письменника.
 
«ЕтноЛіто» приурочене до свята Івана Купала, бо у цій географічній зоні збереглися давні традиції відзначати це свято. І досі у нас є можливість побачити фольклорно-етнографічне купальське дійство, котре залишилося не лише в пам’яті, а й у реальності. Гоголь — письменник не просто описав цілу систему святкувань, але й найбільше популяризував етнічні «фішки», які пов'язані з українськими традиціями в широкому розумінні. Ми намагаємось пов'язати ці дві речі.
 
У програмі заходів: відвідування Музею Гоголя та Спасо-Преображенської церкви у с. Великі Сорочинці; відвідування Бузкового гаю, Свято-Миколаївської церкви, усипальниці родини Кочубеїв, Тріумфальної арки у с. Диканька; відвідування Заповідника-музею М.В. Гоголя у с. Гоголеве, вистава-ярмарок народних майстрів, святкове купальське дійство.

4 грудня

Інші дати
Введення у Храм Пресвятої Богородиці
У календарному циклі українського народу це свято замикає осінній сезон і починає зимовий. Як на Новий Рік, хто перший прийде на Введення до хати, той буде першим «полазником», себто тим, що приносить добро чи якесь лихо: коли ввійде першим молодий, гарний, здоровий чоловік, а до того зі грошима, то це добра ворожба: весь рік у хаті будуть усі здорові і будуть гроші вестися. Коли ж увійде старий, хворий, особливо стара баба, або коли хтось прийде чогось зичити, — то це злий знак.
Розгорнути