chrome firefox opera safari iexplorer

Офіційний статус російської мови спричинить розкол

09 листопада 2010 о 20:09

Проект закону про мови в Україні, в якому російську мову названо рідною для більшості українців, призведе до розколу в суспільстві. До такого висновку дійшли фахівці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені Кураса НАН України.

Автори висновку вказують, що одностороннє «проштовхування» інтересів однієї групи громадян за рахунок інших «не буде сприйняте серед інших груп як справедливе й замість національної консолідації призведе до міжгрупового відчуження та зменшення лояльності громадян до держави».

«Як показує проведений аналіз, жоден із пропонованих проектів закону про мови, в тім числі проект депутатів Єфремова, Симоненка та Гриневецького, не сприятиме досягненню суспільного компромісу на мовному ґрунті, бо кожен із них, за великим рахунком, захищає права однієї мовної групи коштом інших», — йдеться у висновку.

«Українській мові має бути забезпечено належні умови як рідній мові більшості громадян, особливо з огляду на обмеження сфери її вживання внаслідок тривалої політики русифікації», — зазначають автори.

Крім декларування ролі російської мови як необхідної та бажаної для всіх громадян, у різних статтях проекту Єфремова (і кількох статтях проекту Шуфрича) та ін. закріплено право вживання цієї мови в різних суспільних практиках на всій території України, що ґрунтується на такому розумінні її ролі і, отже, не відповідає її декларованому статусові однієї з регіональних мов, вважають експерти.

«Неприйнятним є не лише згадування російської окремо від інших регіональних мов у всіх загальних статтях про засади державної політики й права вживання мов, а й надання їй конкретних преференцій, як-от уживання, поряд з українською, в публікації актів загальнонаціональних органів державної влади, оформленні паспортів чи адресуванні поштових відправлень», — йдеться у висновку.

На думку науковців, у законопроекті зберігається головний механізм надання російській мові переваги над українською — усунення держави від регулювання мововжитку в недержавній сфері, що означає її згоду на вільну конкуренцію мов, у якому, з огляду на кращі стартові умови, неминуче перемагатиме російська.

«Згідно такого закону власники зможуть вільно обирати мови в приватних навчальних закладах, телеканалах, радіостанціях, кінотеатрах тощо, в той час як держава матиме змогу контролювати лише невелику частину відповідного ринку. Як показує досвід попередніх років, відсутність такого регулювання призводить до панування російської мови та маргіналізації української», — зазначили автори висновку.

Нагадаємо, зараз до Верховної ради внесено закон, який передбачає розширення сфер вжитку російської мови в Україні та фактично визнає двомовність держави. Документом пропонується на законодавчому рівні визнати, що російська є для більшості громадян або рідною, або мовою щоденного спілкування.

Губернатор Донецької області, заступник голови обласної організації Партії регіонів Анатолій Близнюк прогнозує, що парламент ухвалить відповідний закон у листопаді.

30 листопада

Інші дати
Володимир Рибак
 (1971, м. Горлівка Донецької обл. – 2014) – український політик, депутат Горлівської міськради, закатований сепаратистами за спробу зірвати прапор самопроголошеної ДНР і замінити його українським стягом. Герой України.
 
Розгорнути
Народився Назарій Яремчук
(1951, с. Рівня, Чернівецька область – 1995) – популярний український естрадний співак (тенор). Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка за концертну діяльність 1973 – 1995 років (посмертно).
Розгорнути
Народився Ярослав Стельмах
(1949, м. Київ - 2001 - український драматург, прозаїк, перекладач. Автор п'єс "Шкільна драма", "Провінціалки", "Емма" та ін., а також кількох кіносценаріїв та книжок для дітей.
Розгорнути