chrome firefox opera safari iexplorer

Офіційний статус російської мови спричинить розкол

09 листопада 2010 о 20:09

Проект закону про мови в Україні, в якому російську мову названо рідною для більшості українців, призведе до розколу в суспільстві. До такого висновку дійшли фахівці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені Кураса НАН України.

Автори висновку вказують, що одностороннє «проштовхування» інтересів однієї групи громадян за рахунок інших «не буде сприйняте серед інших груп як справедливе й замість національної консолідації призведе до міжгрупового відчуження та зменшення лояльності громадян до держави».

«Як показує проведений аналіз, жоден із пропонованих проектів закону про мови, в тім числі проект депутатів Єфремова, Симоненка та Гриневецького, не сприятиме досягненню суспільного компромісу на мовному ґрунті, бо кожен із них, за великим рахунком, захищає права однієї мовної групи коштом інших», — йдеться у висновку.

«Українській мові має бути забезпечено належні умови як рідній мові більшості громадян, особливо з огляду на обмеження сфери її вживання внаслідок тривалої політики русифікації», — зазначають автори.

Крім декларування ролі російської мови як необхідної та бажаної для всіх громадян, у різних статтях проекту Єфремова (і кількох статтях проекту Шуфрича) та ін. закріплено право вживання цієї мови в різних суспільних практиках на всій території України, що ґрунтується на такому розумінні її ролі і, отже, не відповідає її декларованому статусові однієї з регіональних мов, вважають експерти.

«Неприйнятним є не лише згадування російської окремо від інших регіональних мов у всіх загальних статтях про засади державної політики й права вживання мов, а й надання їй конкретних преференцій, як-от уживання, поряд з українською, в публікації актів загальнонаціональних органів державної влади, оформленні паспортів чи адресуванні поштових відправлень», — йдеться у висновку.

На думку науковців, у законопроекті зберігається головний механізм надання російській мові переваги над українською — усунення держави від регулювання мововжитку в недержавній сфері, що означає її згоду на вільну конкуренцію мов, у якому, з огляду на кращі стартові умови, неминуче перемагатиме російська.

«Згідно такого закону власники зможуть вільно обирати мови в приватних навчальних закладах, телеканалах, радіостанціях, кінотеатрах тощо, в той час як держава матиме змогу контролювати лише невелику частину відповідного ринку. Як показує досвід попередніх років, відсутність такого регулювання призводить до панування російської мови та маргіналізації української», — зазначили автори висновку.

Нагадаємо, зараз до Верховної ради внесено закон, який передбачає розширення сфер вжитку російської мови в Україні та фактично визнає двомовність держави. Документом пропонується на законодавчому рівні визнати, що російська є для більшості громадян або рідною, або мовою щоденного спілкування.

Губернатор Донецької області, заступник голови обласної організації Партії регіонів Анатолій Близнюк прогнозує, що парламент ухвалить відповідний закон у листопаді.

13 червня

Інші дати
13 червня відзначають:
  • День визволення Маріуполя від російських окупантів.
  • Міжнародний день поширення інформації про альбінізм.
Розгорнути
Володимир Правик
1962 –  герой-пожежник, ліквідатор аварії на ЧАЕС. Герой Радянського Союзу.
Розгорнути
Марія Грінченко
1863 – Марія Грінченко (М. Загірня, М. Чайченко) – письменниця, перекладачка, дружина і помічниця Б. Грінченка. Авторка віршів, оповідань, повісті «В шахтах», спогадів про І. Нечуя-Левицького, В. Самійленка.
Розгорнути
Народився Василь Моруга
(1947, с. Сонцеве Донецької обл. - 1989) - український письменник, перекладач, журналіст. Автор поетичних збірок, документальної повісті "розкажи мені, поле", казок для малят. Тривалий час був головним редактором дитячого журналу "Барвінок".
Розгорнути
Народився Марко Черемшина (Семанюк Іван Юрійович)
(1874, с.Кобаки, Івано-Франківська область – 1927), український письменник і громадський діяч, адвокат, доктор права. Автор збірок «Карби», «Верховина» та ін.
 
«Етнографічних матеріалів я не збирав, бо сам був тим матеріалом, пересякнувши наскрізь народними піснями та казками із самого малку. Я виріс серед співанок, та казок, та сопілок, вдихав їх в себе і віддихав ними». (Марко Черемшина)
Розгорнути