chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні прощатимуться з Людмилою Гурченко

02 квітня 2011 о 07:15

Людмилу Гурченко поховають у суботу, 2 квітня, на Новодівичому кладовищі. Як повідомляє «Эхо Москвы», громадянська панахида почнеться о 10-й ранку у Центральному будинку літераторів.

Такі останні, уточнені дані про дату і місце похоронів. Нагадаємо, Людмила Гурченко померла в Москві 30 березня на 76-му році життя від серцевого нападу. На адресу сім`ї Гурченко продовжують надходити співчуття. Шанувальники її таланту, як і раніше, несуть квіти до будинку в Москві, де жила актриса.

Як відомо, Людмила Марківна Гурченко народилася 12 листопада 1935 року в Харкові (Україна). У 1958 році закінчила ВДІК. У 1956 році на екрани вийшла музична комедія Ельдара Рязанова «Карнавальна ніч», де Л.Гурченко виконала пісню «П`ять хвилин», що зробила її знаменитою У подальші роки вона стає однією з провідних актрис вітчизняного кінематографа.

Серед найбільш відомих робіт Л.Гурченко — ролі у фільмах «20 днів без війни», «П`ять вечорів», «Кохана жінка механіка Гаврилова» (1982), «Вокзал для двох» (1983), «Любов і голуби» (1984). У 2000-і роки вийшли такі фільми з її участю, як «Старі шкапи» (2000), «Жіноче щастя» (2001), «Якщо завтра в похід...» (2004), «Карнавальна ніч-2, або П`ятдесят років опісля» (2006). Фільмографія актриси включає понад 80 стрічок.

Людмила Гурченко — народна артистка СРСР (1983). Нагороджена орденами «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2000) і III ступеня (2005) і почесним знаком «Громадське визнання» (1998).

У листопаді минулого року Л.Гурченко відзначила 75-річчя. Напередодні ювілею вона зняла фільм «Строкаті сутінки», до якого сама написала музику, сама зіграла головну роль і сама заспівала. До останніх днів актриса продовжувала виступати на сцені і зніматися в кліпах.

12 вересня

Інші дати
Народився Олександр Кошиць
(1875 – 1944), український хоровий диригент, композитор, етнограф, письменник-мемуарист. За часів Директорії (1918) О.Кошиць став співорганізатором Української Республіканської Капели, з якою (за наказом С.Петлюри) з метою інформування світу про боротьбу українського народу за незалежність через засоби мистецтва протягом 1919-1923 рр. з величезним успіхом гастролював Західною Європою та Америкою.
«Єдина моя надія, що держить мене на землі і дає сили жити, — це бути перед смертю дома, побачити милих друзів, мій дорогий Київ, мою Україну». (з листів Кошиця О.)
Розгорнути

Новини Дивитися всі