Прочитав — віддай іншому. Буккросинг — коли книголюби обмінюються прочитаними творами — набуває все більшої популярності.
Нині у мандрах по Україні близько 6 тисяч книг. Вони можуть проходити досить довгий маршрут — від сусідніх міст аж до сусідніх країн. Інші ж — залишаються у недобросовісних адресатів. За рік Ганна відпустила «в люди» близько сотні книг. Навзамін отримала в кілька разів менше.
“Від початку буккросингу ми все ж таки думали, що люди будуть більш чесними, проте у нас приблизно зникав чемодан книг за вечір — чемодан книг це приблизно близько 30 стандартних книжок і всі вони не повернулися”, — каже ініціатор буккросингу Анна Головко.
“Українці дуже люблять і шанують книжку, і тому їм дуже важко напевно розлучатися через це. Для того, щоб розкрутити цей рух, я особисто зі своїх запасів віддав близько 150 книг і вони не повернулися. Часто книга не передається по ланзюжку, а осідає в когось в бібліотеці”, — каже ініціатор буккросингу Артем Зелений.
Ревні книголюби, які не поспішають розлучатися з дармовою книжкою, часто залишають по собі так би мовити «спалену землю», яку не так просто знову наповнити гарними творами. Тому деякі буккросери організовують імпровізовані читальні зали.
“Я поклала сюди цілу шалену рідку літературу, і через пару тижнів я без неї залишилась. Ну, ми повісили таку штуку, що це буккросінг саме, а не бозна-що, і що треба щось покласти таке ще аналогічне, потім ще принести. Та це гарно, нехай люди читають, якщо вони беруть, значить вони будуть читати”, — каже гендиректор столичного кінотеатру Наталія Соболєва.
Живий буккросинг — коли книга передається з рук в руки — організовують літературні клуби, де збираються справжні поціновувачі.
“Люди просто приходять, віддають якусь, яку-небудь книжку, щоб взяти книжку хорошу, тобто такий менталітет, а на живому буккросингу цього вже не вийде — тобто там збираються люди, яким це і правда цікаво, які отримують від цього кайф”, — каже буккросер Анастасія Печериця.
Аби стати буккросером, достатньо принести улюблену книгу на поличку книгарні, ресторану, кінотеатру чи бібліотеки — у місце, де підтримується такий книгообмін. Варто залишити напис — коли саме книжку було випущено у мандрівку. І, звичайно, обрати собі для читання заміну, аби потім знову повернути — тоді ланцюг книголюбів не перерветься.
