chrome firefox opera safari iexplorer

Український театр вперше запросили до Theatre Vidy-Lausanne

01 липня 2011 о 19:01

Київський театр «Дах» запрошено на роботу до престижного центру Theatre Vidy-Lausanne (Лозанна) — мабуть, одного з головних театральних лабораторних «осередків» Європи. Це місце, в якому «відцентрові сили» у різний час вивільняли творчу енергію Пітера Брука, Роберта Вілсона, Люка Бонді, Піни Бауш, Еймунтаса Некрошюса — всіх тих, хто на рубежі століть і складає енциклопедію театрального життя Землі.

Керівник Theatre Vidy-Lausanne Рене Гонзалес урочисто вручив «запрошення» українській команді, яку очолює режисер Владислав Троїцький — з намірами представити у наступному році спільний проект «Вій» (за мотивами Гоголя).

У борт київського «Даха» давно вдаряють хвилі міжнародного інтересу. У деякій мірі саме «Дах» і стає послом нашої театральної волі на західних рубежах. «Дах» — це територія авторського пошукового театру.

Як розповів в інтерв'ю ZN.UA Владислав Троїцький, у Франції, наприклад, до театру в основному ходить досвідчена публіка. «Їх неможливо обдурити! У своєму житті вони бачили „багато театру“. І те, що нам вдалося їх захопити, дає лише віру у власні сили. Незважаючи на те, що грали без перекладу, сприймали спектаклі адекватно — слухали, розуміли», — зазначив В.Троїцький.

За його словами, європейці саме через театр і шукають нові відчуття. «Адже „ідеологічно“ криза існує не тільки в Україні, а й в усьому світі. У них точно така сама розгубленість перед майбутнім, як і у нас. У якомусь сенсі „вони“, які звикли жити у благополучній Європі, навіть більш беззахисні ніж ми ... При цьому європейці розуміють: світ настільки крихкий, що одне лише клацання — і струнка система може впасти! Як у їх особистому житті все завалиться, так і в суспільному. І театр — чи не єдина можливість говорити про серйозні речі. На півтори-три години глядач стикається із серйозними питаннями ... А те, що зі сцени ці питання задають молоді люди, ще більш дивно. Оскільки поширений тренд у Франції — „Молоді на все наплювати! Молодь в театр не ходить!“ Це — поширена думка. Адже на Заході створюється величезна кількість програм, щоб „втягнути“ молодь в культурне поле», — розповів режисер.

Детальніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» в інтерв'ю Олега Вергеліса з Владиславом Троїцьким.

 

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути

Новини Дивитися всі