«Голосом Бориса Гмирі Україна говорить з Богом» – саме так поет Дмитро Білоус охарактеризував видатного оперного і камерного співака. За унікальний голос бассо-абсолюто, який дозволяв виконувати баритонові, басові і тенорові партії водночас, його називали Великим Борисом.Сьогодні музей-квартира визначного митця на межі закриття. Головна причина – «Щоденники» Гмирі, надруковані за спонсорський кошт. У них  відображене  як особисте життя співака, так і його професійна діяльність. Проте держава, котра обіцяла викупити книги для українських бібліотек, цього не зробила.

Тепер Фонду Бориса Гмирі із кредитором розраховуватися нічим, адже, як зазначають у Фонді, реалізувати «Щоденники» в інший спосіб не вдається через їхню «високу вартість, російську мову та низку несприятливих процесів у державі».

Спадщина видатного співака може «піти з молотка»Йозеф Вондроуш, підприємець, який спонсорував видання «Щоденників» Бориса Гмирі, подав судовий позов проти Фонду Гмирі, який і видав книгу. Вондроуш зазначає, що розуміє ситуацію, але чекати більше не може, оскільки має власні проблеми.

«Я не така людина, яка хоче шкодити культурі, я намагався почекати, доки це було можливо. Я не можу відповідати за комерційні успіхи чи невдачі тих людей, які позичали у мене гроші», – зазначив підприємець.

Між тим, президент Фонду Ганна Принц покладає надії на відстрочку боргу, інакше, каже вона, всі речі співака перейдуть до держави і «підуть з молотка».

«Якщо не винесуть ухвалу, то вони прийдуть описувати квартиру. Рояль Гмирі продадуть, продадуть меблі, продадуть бібліотеку, записи», – наголошує вона.

«Він у мистецтві зробив те, що Шевченко зробив у літературі»За словами Ганни Принц, закупівля книг за державний кошт наразі бюджетом не передбачена. Однак Головне управління культури і мистецтв КМДА надало Фонду Бориса Гмирі гарантійний лист. У документі зазначено, що частину виданих «Щоденників» управління таки придбає для бібліотек, каже керівник цієї установиСвітлана Зоріна. Однак, наголошує вона, це станеться не раніше 1 січня наступного року.

«На сьогодні це частково музей, частково приватна квартира. Це приватний борг, тому ми не можемо фінансувати для сплачення бюджетні кошти. Ми не закриємо повністю увесь борг», – зауважила Зоріна.

У Фонді вважають, що держава навмисне не хоче зберігати пам’ять про таких визначних українських діячів, надаючи перевагу тим, хто зробив для України значно менше.

«Він у мистецтві зробив те, що Шевченко зробив у літературі. Він українську пісню подав у тій усій її доброчесності, яка їй притаманна. Він не себе виспівував, він розкривав суть твору. Ця людина віддала своє серце, свій талант, свою творчість українському народові –  і він так знехтуваний!» – обурюється Ганна Принц.

Гмиря – яскравий представник української нації у світовому мистецтві

На думку видатної оперної співачки Гізели Циполи, ситуація, що склалася навколо культурної спадщини Бориса Гмирі несправедлива, адже він яскравий представник української нації у світовому мистецтві.

« Ми все повинні робити для того, щоб зберегти принаймні те, що лишилося після нього», – наголосила Ципола.

По закінченні війни видатному голосу України  пропонували виїхати за кордон. Однак Гмиря відмовився, не бажаючи полишити батьківщину.

У скарбниці митця понад тисяча виконаних творів, 24 із яких становлять концертну програму за мотивами творчості Тараса Шевченка.

Із проханням «не допустити ганебної конфіскації спадщини Бориса Гмирі» Фонд звернувся до Президента України, Прем’єр-міністра та голови КМДА. У разі їх невтручання допомоги проситимуть у ЮНЕСКО.