chrome firefox opera safari iexplorer

У Підгорецькому замку не буде резиденції Президента, — речник АП

29 вересня 2011 о 20:03

В Адміністрації Президента України не планували і не планують створення державної резиденції в Підгорецькому замку у Львівській області.

Про це заявив речник Адміністрації Президента.

Заяву керівника Головного управління забезпечення доступу до публічної інформації Адміністрації Президента Дениса Іванеско поширили «Подробності» з посиланням на інформаційний запит агентства «Інтерфакс-Україна».

«Статус Підгорецького замку, який є державним музеєм, залишається незмінним. Жодного доручення або розпорядження про створення в ньому державної резиденції Президент України не давав», – повідомив Іванеско.

Він нагадав, що в січні 2011 року директор Львівської національної галереї мистецтв Борис Возницький у листі до Президента просив про надання державної підтримки реставрації Підгорецького замку. Зокрема, Возницький пропонував створити на верхньому поверсі замка урядову резиденцію.

«Кошти на реставрацію перестали надходити при уряді Тимошенко. Роботи проводяться власними силами, іноді допомагають спонсори», – підкреслювалося в листі.

«Президент України доручив Кабінету Міністрів вжити заходи щодо підтримки музеїв і замків Львівщини, в тому числі, щодо фінансування реконструкції Підгорецького замку. Ідея створення урядової резиденції не була підтримана... Глава держави зацікавлений у збереженні та реконструкції Підгорецького замку як унікального об’єкта культурної спадщини України. Він повинен залишитися вільним для відвідування як громадянами України, так і іноземними туристами як одна з історичних перлин Львівщини», – резюмував Іванеско.

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути