chrome firefox opera safari iexplorer

Метробудівники запланували рубку в національному парку «Голосіївський»?

30 грудня 2011 о 20:34

Для добудови Куренівсько-Червоноамійської гілки київського метрополітену до станції «Теремки» планується вирубка 493 дерев. Серед них – 113 на території національного парку «Голосіївський».

Науковці переконані, що потреби вирубати дерева на заповідній території немає, а проект переслідує зовсім інші цілі.
Як повідомлялось раніше, Генеральний план Києва передбачає розміщення на території заповідного урочища «Теремки», що входить до національного парку «Голосїівський», депо метрополітену.

На даному етапі розмови про варіант його розміщення на місці заповідного лісу припинились, проте спроби вирубати заповідне урочище під виглядом будівництва метро тривають. Метробудівники запланували провести через нього технологічну дорогу для проїзду техніки до будмайданчика вентиляційної станції метро. Для цього пропонується
вирубати майже 493 дерева. Звісно, що всі акти обстеження й погодження в забудовників на руках.

Водночас керівництво національного природного парку «Голосіївський» та Інститут зоології імені Шмальгаузена НАН України, що є користувачем урочища «Теремки», виступили проти такого проекту. На думку науковців, будувати технологічну дорогу за рахунок заповідного лісу неминуче призведе до пошкодження природних комплексів національного парку.

У свою чергу громадські природоохоронні організації нагадують, що подібні наміри є прямим порушенням ст. 252 Кримінального Кодексу України.

«Виняткової необхідності будувати об’їзну дорогу саме через заповідний ліс нема. Ми переконані, що даний проект є спробою відірвати від заповідного лісу «золоті» ділянки вздовж дороги. Метро збудують, а лісу вже не буде», – вважає заступник голови Національного екологічного центру України (НЕЦУ) Олексій Василюк.

У зв’язку з цим НЕЦУ направив свої звернення до Президента України Віктора Януковича.

Підготувала Майя Заховайко, «Рідна країна»

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути