chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві завершили будівництво першої в столиці мечеті

01 грудня 2011 о 22:24

У Києві відійшло до фіналу будівництво мечеті, яка має назву «Ар-Рахма» — у перекладі з арбської — «Милосердя».
Будівництво відбувалося поетапно, за гроші мусульманської громади. Нині мечеть має мінарет, молитовну залу та освітній центр.

Усе зроблено за традиціями — храм спрямований у бік Мекки, для чоловіків та жінок є окремі входи, також збудовано окрему кімнату для омивання. Знаходиться вона на вершині гори Щекавиця.

Після реконструкції мечеть може одночасно приймати до трьох тисяч мусульман. Нині у Києві проживає біля 60 тисяч віруючих, що сповідують іслам.

Ще з кінця ХІХ ст. у різних районах Києва намагалися побудувати мечеть, але весь час щось ставало на заваді. Вже у 1991 році було закладено перший камінь мечеті «Ар-Рахма». Вже у 1998 році після завершення першої частини будівництва в ній по п'ятницях і святкових днях проводилися молитви.

Наприкінці 2004 року КМДА прийняла рішення про додаткове відведення землі і дозвіл на будівництво цілого Ісламського комплексу, куди входять мечеть Ар-Рахма, корпус Духовного управління мусульман України, Медресе, і мінарет. Архітектор проекту — заслужений архітектор України Олександр Комаровський.

24 жовтня

Інші дати
24 жовтня святкують:
  • День Організації Об’єднаних Націй (День ООН).
  • Всесвітній день інформації про розвиток.
Розгорнути
Народився Микола Біляшівський
(1867, м. Умань – 1926) – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, музейний діяч. Один із засновників та дійсний член Української Академії Наук. В 1902-1923 роках - організатор і директор Київського міського художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).
Розгорнути
День пам’яті Лук’яна Кобилиці
(1812, смт. Путила, Чернівецька область – 1851) – український громадсько-політичний діяч, керівник селянських повстань 40-х років 19 ст. на Путильщині (Буковині). Очолив виступи селян 22 громад, які рішуче відмовлялися відробляти панщину, самочинно переобрали сільську старшину, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами. Як депутат австрійського парламенту виступив за надання політичної автономії Буковині і приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу.
Розгорнути