chrome firefox opera safari iexplorer

Метро на Троєщину коштуватиме 6-7 гривень?

03 серпня 2012 о 11:30

Проект будівництва метро на Троєщину взялася розробляти російська компанія, яка вкладе в нього близько 1,2 – 1,6 млрд доларів. Експерти підрахували, що навіть при собівартості поїздки в 6-7 гривень, четверта гілка київського метро буде окупатися ще півсторіччя.

Глава КМДА Олександр Попов неодноразово говорив, що вартість проїзду на троєщинській лінії буде такою ж, як і на інших — 2 грн. Однак ця ціна чиновниками називається збитковою, пишуть «Коментарі».

Різницю між окупністю однієї поїздки і офіційною вартістю жетона інвестору компенсуватиме місто. Навіть якщо припустити, що вся Троєщина щодня вранці виїжджатиме на правий берег винятково на метро, а ввечері повертатиметься назад, то на повну окупність знадобиться 28-30 років (з розрахунку, що кожен з 300 тис. офіційно зареєстрованих жителів масиву здійснює в день по дві поїздки вартістю 2 грн.)

«Тому очікувати, що місто зможе утримати цінову політику господаря „підземки“ на Троєщину настільки тривалий час – безглуздо», — зазначає видання. За оцінками російських експертів, термін окупності однієї станції метро, побудованої на приватні гроші (у Москві така вже є), становить 15-20 років.

Тому, скоріш за все, довго чекати на жетончики, припустимо, по 6-7 грн., троєщинцям не доведеться. Нагадаємо, напередодні стало відомо, що право будівництва гілки Вигурівщина – Троєщина отримало дочірнє підприємство «Зовнішекономбанку Росії» на умовах концесії. Іншими словами, майбутній концесіонер в обмін на фінансування будівництва лінії отримає право нею керувати. Таким чином, столична влада остаточно підтвердила майбутній приватний характер «підземки», про що не втомлювалася говорити ще з осені 2011-го.

Джерело: ТСН
Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути