Державний кадастр, що коштував країні 50 млн доларів, був зроблений на основі безкоштовного картографічного сервісу і відсканованих радянських карт, пише Ukranews.
З 1 січня в Україні запрацювала Національна кадастрова система, а кожен громадянин отримав можливість у режимі онлайн вільно користуватися публічною кадастровою картою, розміщеною на офіційному сайті Держземагентства.
Під час презентації публічної кадастрової карти в кінці минулого року голова Держагентства земельних ресурсів Сергій Тимченко розповів, що на розробку національного кадастру було витрачено 50 млн дол. кредитних коштів, наданих Світовим банком.
Як зазначав керівник Держземагентства, запуск публічної кадастрової карти — «це величезний крок на зустріч цивілізованому суспільству», який зробить прозорою інформацію про землі і покладе край зловживанням, земельним махінаціям і корупції.
Однак на практиці, ознайомившись з діючою публічною кадастровою картою, складно сказати, яким чином вона здатна зробити інформацію про землю і ділянки прозорою.
Незважаючи на те, що вперше була проведена дорога і технічно складна ортофотозйомка території України, яка дійсно була необхідна, інші варіанти перегляду офіційної кадастрової карти викликають питання і змушують запідозрити чиновників в бажанні заощадити.
Так, для синхронізації кадастрової карти використана вже існуюча і, що, мабуть, не менш важливо, — безкоштовна вікі-карта світу OpenStreetMap, яку наповнюють самі користувачі мережі. На офіційному сайті Держземагентства, відповідно до вимог безкоштовної вікі-карти, прямо вказано, що співавторами проекту є учасники OpenStreetMap. Таким чином, в публічний кадастр перекочували і всі помилки укладачів вільного картографічного ресурсу.
Наприклад, на цій карті між Українкою і Києвом відсутня більш ніж половина дніпровських островів, і таких похибок дуже багато, що навряд чи допустимо для дорогого офіційного державного проекту.
Також, окрім власне картографічних неточностей, позначення об'єктів на кадастровій карті можна знайти і державною українською, і російською, англійською, і навіть польською мовами.
Кордони ділянок в публічному кадастрі на сайті Держземагентства можна подивитися і на звичайній відсканованій карті з масштабом 1:100000, походження якої також має низку запитань.
При першому перегляді в очі впадає те, що запропоновано карту російською мовою, хоча для кадастру логічно було б використовувати офіційні українські назви. А під час більш пильного розгляду цієї карти можна прийти до висновку, що ми маємо справу зі спадщиною ще радянської школи картографії.
Очевидно, що карта складалася в часи, коли, наприклад, половину Троєщини, Осокорки та Харківський масив в Києві ще не було побудовано, а місто Алчевськ мав горду радянську назву — Комунарськ, від якої відмовилися в 1991 році.
Крім того, публічна кадастрова карта, яка має забезпечити прозорість інформації про землю, іноді вражає відверто дивним розташуванням кордонів ділянок, які розміщені там, де їх бути за визначенням не повинно.
Частину дивацтв ще можна списати на недосконалість процедур оформлення земельних ділянок за роки незалежності. Але пояснити наявність в кадастровій карті України ділянок, які перебувають взагалі в сусідніх державах, можна тільки помилками розробників, що загрожують вилитися в міжнародний скандал.
Більше того, одна з позначених на офіційній карті ділянок загальною площею понад 10 тис. кв. м. вгризається в територію сусідньої Білорусі більш ніж на 150 метрів і включає 78 метрів кордону, який, за даними публічного кадастру, є в приватній власності.
Зазначимо, що для новини вибрані тільки найбільш кричущі дурниці публічної кадастрової карти. Звичайно, можна припустити можливість виникнення помилок в такому складному проекті, але пояснити запуск настільки непідготовленого електронного кадастру можна тільки необхідністю встигнути в строк, встановлений законом «Про державний земельний кадастр».
Закон про земельний кадастр був схвалений Януковичем влітку 2011 року.
Більше фото можна переглянути тут.