chrome firefox opera safari iexplorer

Музей Шевченка отримав в дар картини українського Ван Гога

18 лютого 2013 о 09:48

Азербайджанські нафтовики не дали загинути роботам художника Леоніда Литвина і подарували їх киянам.

Про це пишуть «Коментарі».

Картини художника, справжнє ім'я якого Олексій Литвинов, мистецтвознавці вважають унікальними і називають відкриттям для світової та української живопису. За стилем написання їх порівнюють з роботами Ніко Піросмані та Марії Примаченко.

Спадщина автора до останнього часу залишалоая практично невідомою для широкого кола цінителів. У радянські часи його стиль подобався далеко не всім, тому він не був членом Спілки художників і не мав можливості показувати свої роботи.

За минулі роки було організовано лише дві виставки Литвина — в 1989 і 2000 роках. Весь інший час картини зберігалися у самого художника — в селі на Київщині. При цьому положення художника буквально тяжке: вже 10 років він живе без світла, не маючи кошти ні на утримання будинку, ні на себе, ні на фарби та полотна. Картини складає на горищі і практично нікому не показує.

Вийти ж у світ — хай і не особисто, а за допомогою представлення своїх робіт світу — художникові допомогли друзі і, зокрема, український дисидент Іван Дзюба і його дружина Марта. Картини були викуплені у автора і передані Музею Шевченка Представництвом азербайджанської нафтової компанії.

Поки що в музеї представлено лише 7 картин художника, але з 21 лютого широкій публіці буде представлено практично повне зібрання у 38 полотен. Правда, експонуватимуться воно буде недовго — лише п'ять днів. Після чого картини відправляться в руки профільних фахівців.

18 травня

Інші дати
Микола Прахов
1873 –  український художник, мистецтвознавець. Відомий у галузі декоративно-ужиткового мистецтва. Один з організаторів товариства «Київський художник».
Розгорнути
Народився Костянтин Піскорський
(1892, м.Київ – 1922) – український художник-авангардист. Автор робіт «Цивілізація», «Мечі», «Тривога», «Козак», «Біла гвардія», «Небо», «Про приторк світам іншим», «Зірка опів¬нічна», «Ідол», «Планета», «Біометр життя».
«У творчості Костянтина Піскорського дивовижно переплетені символізм і футуризм, космічна безмірність і енергія вольового художнього жесту, архаїчна містика та новітній європейський раціоналізм». (Дмитро Горбачов).
Розгорнути