chrome firefox opera safari iexplorer

На Черкащині запроваджують «шевченківський податок»?

15 лютого 2013 о 13:32

Як відомо, в наступному році Україна відзначатиме грандіозну дату – 200-річчя від дня народження свого пророка і генія – Тараса Шевченка.

Черкащина як батьківщина Тараса і місце його вічного спочинку опиниться в центрі уваги. Тож, здавалося б, підготовка до відзначення цієї дати вже має даватися взнаки. Однак, чиновницька рать досі навіть не запропонувала бодай попереднього плану заходів. Ні, всі про щось таке муркотять, щось туманно окреслюють, але без конкретики.

Зате дуже конкретно обласна влада підійшла до улюбленої справи, що на донецькому діалекті звучить як „збивання бабла”. Оскільки ж з „баблом” в Україні нині дуже сутужно, стадіонів, аеропортів, гелікоптерних майданчиків і автобанів та „Хюндаїв” більше Азаров з бюджету не фінансує, то чиновництву доводиться вишукувать „внутрішні резерви”, пише «Нова молодь Черкащини».

І відшукали. В сільрадах. Отже, на місця полетіли листи від пана Черняка, голови облради, такого загалом змісту: тут у нас ювілей Шевченка намічається, та ще й 60-річчя області на носі.

„З метою гідного відзначення цих дат обласна влада формує перелік пріоритетних об’єктів, фінансування яких пропонується за рахунок державного і місцевого бюджетів”. Тож колегія ОДА пропонує зарезервувати в місцевих бюджетах на 2013 рік кошти „для підготовки інфраструктурних об’єктів до відзначення 200-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка та 60-річчя утворення Черкаської області в розмірі 30% затвердженого обсягу місцевих бюджетів розвитку”.

Робота закипіла. В РДА викликають сільських голів і душевно пояснюють їм, сільки треба віддати грошей „на Шевченка”. Сільські голови в шоці, розгубленості і обуренні, бо бюджети тріщать по швах, клубок невирішених сільських проблем росте як на дріжджах, а безкінечним поборам з РДА нема кінця. І тут – нате вам! – „шевченківський податок”. І головне – на що, на які такі об’єкти? Не ясно.

– Складається враження, що це якась „Золота підкова-2” в області розгортається. Гроші підуть, як в пісок, — каже один з сільських голів Смілянського району. Свого прізвища просив не називать, бо „завтра ж прийде як не КРУ, то УБЕЗ, нащо воно мені нада?”.

Між тим, поінформовані джерела доносять, що лише Черкаський район має здати в цей „общак” півтора мільйона.

– У цьому році з бюджету села просять 149 тисяч на утримання пожежної охорони, 241 тисячу на школи, 44 тисячі на медицину, 80 тисяч на громадські організації. А тепер ще більше 250 тисяч на святкування, — розповів сільський голова Червоної Слободи Микола Котко. – Ми Шевченка любимо і поважаємо, але, думаю, сільські депутати за виділення таких коштів не проголосують.

Депутати – люди свідомі. Кажуть: „Коли знищується українська мова, освіта, книговидавництво, культура, тут раптово хтось захотів любов до Шевченка продемонструвать? Не віримо! Все покрадуть. А собі ордени понавішують за наші гроші і на наших бідах”.

В Червоній Слободі проблем цілий віз. Головна – з якістю питної води. А що казати про дороги? В минулому році на їх ремонт не надійшло ні копійки.

До речі, на тверде покриття для вулиці Шевченка грошей теж не дали. Символічно? Планували відкрити ще 2 групи в дитсадку – через брак коштів не вийшло. Як і жодного вуличного ліхтаря не вдалось поставити.
– Кошти наче є, а казначейство відміняє оплати, — каже Микола Котко.

Зірвалося і виділення матеріальних допомог, вперше в історії села не передплачена періодика, навіть „Слизькі обрії” (так іронічно в селі звуть районку „Сільські обрії”) не передплатили. Та вже й папір для факсу в сільраді купують власним коштом. І це, вважай найбагатше в районі село. Що вже казати про менші і бідніші? Хацьківський голова Ігор Чекаленко теж не радіє перспективі „скинутися в общак”. Каже, що краще сільські гроші витратити на давно заплановане і обіцяне освітлення сльської вулиці, що носить ім’я Шевченка.

Гельмязівський сільський голова Олександр Данько від новини також не в захваті. І він вважає, що Шевченко б зрадів, аби в селі клуб відремонтували, була б користь і радість звичайним людям.

От тільки владі яка користь? Її мета – нажива. Тож процес „підготовки” до ювілею набирає обертів. І чомусь передчувається, що закінчиться все славним скандалом. Жаль тільки, що в ньому згадуватиметься святе для українців ім’я – Тарас Шевченко.

Ольга Синицька, Нова молодь Черкащини

Розділи: Суспільство

25 квітня

Інші дати
Вероніка Черняхівська 
1900 – українська письменниця, поетеса-лірик, перекладачка (медичні праці, «Місячна долина» Дж. Лондона, «Прорість» Е. Золя, «Олівер Твіст» Ч. Діккенса). Онука письменника М. Старицького.
Розгорнути
Народився Микола Трублаїні (Трублаєвський Микола)
(1907, с. Вільшанка, Вінницька область – 1941) - український письменник, автор творів для дітей та юнацтва - «Мандрівки», «Шхуна «Колумб», науково-фантастичного роману «Глибинний шлях».
«Будь хоробрим, витривалим. Це потрібно для Батьківщини, для тебе самого. Учись у мужніх, кмітливих, стійких, наслідуй їх. Вони допоможуть тобі стати справжнім громадянином...» (Микола Трублаїні)
Розгорнути