chrome firefox opera safari iexplorer

Після десятирічної перерви до Києва з виставою приїздить Армен Джигарханян

05 лютого 2013 о 14:05

Народний артист СРСР Армен Джигарханян — один iз небагатьох флагманів найкращих часів радянського кінематографа, що не розгубив своєї шаленої популярності і в наші дні. 78–річний актор, який зіграв у понад трьохстах фільмах, за що був удостоєний відповідного запису у Книзі рекордів Гіннесса, сьогодні увесь свій час віддає Московському драматичному театру під керівництвом Армена Джигарханяна. Вистава «Театр часів Нерона і Сенеки» режисера Дмитра Ісаїчева, яку кияни зможуть переглянути на сцені Театру імені Франка сьогодні та завтра, датована 2011 роком.

З п’єсою Едварда Радзинського, яка лягла в основу спектаклю і була надзвичайно популярною років тридцять тому, у Джигарханяна особливі стосунки. Ціле десятиліття він виходив у ролі правителя Риму Нерона у виставі театру імені Маяковського. А нині увійшов у цю ріку вдруге, але вже у своєму театрі і вже як Сенека. Джигарханян з’являється на початку першого акту — статечний, убілений сивиною. «Старість, — тихо скаже він, — вечорами одягаю дві туніки й все одно мерзну». Але особливо розговоритися Сенеці не судилося — вчителю не дає розкрити рота його ж учень Нерон (Семен Штейнберг). Жорсткий клінч двох антиподів триває протягом усього дійства. Утім у цій історії героєві Джигарханяна таки вдасться отримати моральну перемогу над холоднокровним убивцею…

Актори театру під керівництвом Джигарханяна — його колишні студенти. Яких він навчав «розповідати про те, що болить», оскільки «в театрі ми, і актори, і глядачі, зустрічаємося тому, що у нас є проблема». Те, що болить йому і про що він зараз хотів би сказати зі сцени, Армен Борисович формулює наступним чином: «Уявити собі більш аморальне середовище, ніж наше, важко. Так, люди ходять у церкву, ставлять свічки, прикладаються до святинь. Але при цьому — повна відсутність моралі…»

4 липня

Інші дати
Данило Демуцький 
1893 –  класик українського і світового кіно, кінооператор і фотограф. Кінооператор О. Довженка («Арсенал», «Земля»), Б. Барнета і І. Савченко. Заслужений діяч мистецтв Української РСР (1954). Заслужений діяч мистецтв Узбецької РСР (1954). Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1952). Жертва сталінських репресій.
 
Розгорнути
Юліан Панькевич 
1863 – український графік, релігійний живописець (іконостаси, картини «Ісус Христос», «Богородиця», «Сільська Мадонна»), автор єдиного портрета І. Франка, зробленого з натури, ілюстрацій до поетичної антології «Акорди», «Слова о полку Ігоревім», творів Г. Хоткевича, С. Руданського, Я. Щоголіва. Учитель М. Бойчука.
Розгорнути
Народився Петро Панч (Панченко)
український письменник, член групи «Плуг», ВАПЛІТЕ, ВУСПП. Автор книг: «Гомоніла Україна», «Син Таращанського полку», «Білий вовк», «Три копійки» та ін. Офіцер Армії УНР.
«Гомоніла Україна, Довго гомоніла, Довго, довго кров степами Текла-червоніла.» (Тарас Шевченко).
Розгорнути