На березі Червоного моря в області Ваді Ель-Джерф (Wadi Al-Jarf) обабіч дороги Суец-Заафарана (Suez-Zaafarana), франко-єгипетська археологічна місія з Французького інституту археологічних студій (IFAO) наштовхнулася на те, що, на її думку, є найстарішим портом зі знайдених у Єгипті.
Порт відноситься до часу правління фараона четвертої династії Хуфу, власника Великої піраміди на плато Гіза. Він вважається однією з найбільш важливих торгових гаваней, де розпочиналися торгові експедиції на Синайський півострів за міддю та іншими корисними копалинами. Були відкриті різні доки порту, а також зібрана колекція корабельних кам’яних якорів.
Державний міністр зі старожитностей Мухаммед Ібрагім (Mohamed Ibrahim) оголосив, що під час розкопок було виявлено зібрання із 40 папірусів, які містять докладні відомості про повсякденне життя стародавніх єгиптян під час 27-го року правління фараона Хуфу. «Ці папіруси є найдавнішими з будь-коли знайдених у Єгипті»,— відзначив Ібрагім.
papyri.jpg
Він також заявив, що ці папіруси дуже важливі, тому що вони надають детальну інформацію про повсякденне життя стародавніх єгиптян, яка включає щомісячні звіти виконаних робіт працівниками порту та подробиці їхнього життя. Папіруси були передані до музею Суецу для вивчення і документування.
Французький єгиптолог П'єр Таллет (Pierre Tallet), директор археологічної місії, зазначив, що дуже важливо уважно вивчити інформацію яку містять папіруси, тому що вона збагатить знання про той період. Папіруси також покажуть сутність життя стародавніх єгиптян, їх права та обов’язки, про які ми мало знаємо, додав Таллет.
Місії також вдалося виявити залишки будинків робітників, які вказують на важливість цього порту і торгового району серед інших міст Єгипту та зарубіжжя, сказав Адель Хусейн (Adel Hussein), голова сектора Стародавнього Єгипту Державного міністерства зі старожитностей .
Крім того, було знайдено 30 печер, вхід до яких заблокований кам'яними брилами; на них містяться написані червоним чорнилом картуші фараона Хуфу. Також віднайдені корабельні канати і кам’яні знаряддя, які використовувалися для розрізання мотузок та дерев’яні залишки суден.
