chrome firefox opera safari iexplorer

На острові Хортиця відкрили «Січову гарматну»

24 жовтня 2013 о 18:05

На острові Хортиця, неподалік бази відпочинку комбінату «Запоріжсталь», днями знайдено ще одне древнє святилище. Археолог Дмитро Никоненко (саме він «наштовхнувся» на знахідку) і його колеги, зрештою, вагаються — святилище це чи поховання? Адже йдеться про давню, ще бронзового віку, археологічну пам’ятку, і потрібно зіставити версії фахівців низки інституцій, пише Україна молода.

Генеральний директор національного заповідника «Хортиця» Максим Остапенко нагадав, що на легендарному острові у різні роки розкопано декілька аналогічних знахідок минувшини, вік яких — теж щонайменше три–чотири тисячі років.

Щойно знайдене поховання (чи святилище) має розміри сім на сім метрів та обкладене камінням. Для цього наші предки використали не тільки граніт, а й габбродіабаз — гірничу породу вулканічного походження, з якої колись виготовляли різноманітні знаряддя праці і зброю. У наш час на планеті габбродіабаз добувають лише в Україні, Австралії і російській Карелії.

А тим часом минулих вихідних Хортиця стала для туристів ще привабливішою: на території історико–культурного центру «Запорозька Січ» відкрила двері «Січова гарматна». Відкрила за всіма канонами козацької доби: гриміли постріли, повітря «облагородилося» пороховим димом... Коментуючи дійство, один з козаків із притаманним запорожцям гумором розтлумачив роль гармат у війнах достойників: «Дуже потрібна була «Сорока» супроти татарської кінноти, нашого одвічного ворога. Треба зарядити дев’ять отворів — і бити по татарах! Бо ж вони такі моторні у степу, як наш карась на пательні...»

Залп саме з такої «Сороки» (інша назва багатоствольної козацької гармати — «Органка») й ознаменував відкриття виставки артилерії січовиків.

Власне, хата–гарматна розташована справа вiд входу до історико–культурного комплексу «Запорозька Січ», поруч — оглядовий майданчик. В експозиції — до двохсот зразків зброї, і не лише артефактів. Ядра, скажімо, справжнісінькі: пославшись на оцінку істориків–експертів, генеральний директор національного заповідника «Хортиця» Максим Остапенко стверджує, що саме ці ядра (дата їх «наро­дження» — ХVI–ХVII сторіччя) козаки використовували, захищаючись від нападників на острові Байда.

На оглядовому майданчику — копії козацьких гармат, які зберігаються в музеях України. Та родзинкою стала все ж таки «Січова гарматна»: тут кожний, хто пороху ще не нюхав, може надолужити історично згаяне, на власні очі спостерігаючи за процесом виготовлення справжнього пороху. Технологія? Така ж, яку використовували козаки триста років тому...

«Змирившись» зі статусом першого відвідувача хати–гарматної, голова Запорізької облдержадміністрації Олександр Пеклушенко запевнив ЗМІ, що «з кожним роком ми будемо дедалі активніше використовувати острів Хортицю як місток між нашим минулим і майбутнім, наповнюватимемо нові проекти історичною правдою. Аби усі заходи на Хортиці набували міжнародного значення і звучання».

І, як вдалося дізнатися кореспонденту «УМ», вже наступного року біля берегів острова–легенди повинна відбутися дебютна реконструкція бою козаків з турками, на чайках і галерах.

2 травня

Інші дати
Народився Микола Вілінський
(1888, м. Голта, Херсонська область – 1956) – український композитор, педагог. Автор симфонічних сюїт, кантат, вокально-хорових обробок українських, російських і молдавських народних пісень, романсів, камерно-інструментальних творів, а також ряду теоретичних робіт і статей. Вважається засновником баладного жанру в український фортепіанній музиці.
«Микола Миколайович Вілінський був прекрасним музикантом і прекрасною людиною. На всіх його творах лежить печать справжнього таланту і всі вони показують тонкий смак і велику професійну майстерність автора.» (Борис Лятошинський)
Розгорнути
Народився Володимир Лучицький
(1877, м. Київ – 1949) - український геолог, петрограф. Велике значення мають його роботи з вивчення Українського кристалічного щита, Криму. Відкрив родовищ графітів, каолінів. Склав гідрогеологічні та геологічні карти України.
Розгорнути