У селі Пересопниця на Рівненщині зберігається унікальна колекція Святого Письма – єдине подібне зібрання у світі. Виставку відкрили улітку в місцевому культурно-археологічному центрі і з того часу її поповнюють новими екземплярами, повідомляє Gazeta.ua.
Останню книгу додали кілька днів тому – переклад Нового Заповіту бурською мовою. Біблію особисто привіз до музею житель Південно-Африканської республіки, де цією мовою спілкується більша частина населення. Бурська також має назву африкаанс.
«Це подарунок від пана Еріка – нащадка білих поселенців, який мешкає у ПАР. Він приїхав до нас у Пересопницю із дружиною та дітьми й привіз з собою Біблію 1991-ого року видання. Пан Ерік почув про нашу колекцію від пастора Генка Дрозда з Голландії, — пояснює директор музею Микола Федоришин. – Я напоїв їх усіх чаєм і показав наше зібрання, іноземці були у захваті. Пастор раніше подарував нам Біблію латиною».
Колекція музею уже налічує майже 60 книг Святого Письма різними мовами — каракалпацькою, узбецькою, шведською, естонською, грецькою, чуваською, італійською, хорватською, в'єтнамською, датською, арабською, осетинською, англійською, на івриті та навіть штучною мовою есперанто.
Найстаршою книгою в експозиції є переклад Мартіна Лютера німецькою мовою, 1868-ого року видання.
«Іноземці одразу міняються на обличчі, коли бачать тут Біблію рідною мовою – наче оживають, — розповідають працівники музею. – Часто приїжджають представники української діаспори з інших країн. А священики різних конфесій привозять сюди на екскурсії паломників та учнів недільних шкіл. Книги зберігаємо у скляних боксах на другому поверсі музею, вже бракує місця для усіх».
Головна книга експозиції – факсимільна копія Пересопницького Євангелія знаходиться в окремій вітрині посередині залу. Оригінал української Першокниги зберігається у столичній бібліотеці імені Вернадського. Пересопницьке Євангеліє було написане у 1561-ому році у місцевому монастирі й стало першим перекладом на староукраїнську мову.
«Ще жодну книгу у нашій експозиції ми не купували, — стверджує директор Микола Васильович. – Усе, що ви тут бачите – подарунки. Хтось приносить з дому стару сімейну Біблію, хтось привозить книгу з подорожі, щось передають іноземці-туристи або букіністи. Нещодавно мені пообіцяли принести переклад турецькою мовою. Повних українських перекладів Старого та Нового заповітів всього є шість, нам в музеї бракує лише однієї книги – Євангелія за перекладом Пилипа Морачевського. Власниця книги поки що не готова передати нам її. Всього Біблія перекладена вже 438-ма мовами світу, а саме Новий Заповіт – на понад тисячу».
