chrome firefox opera safari iexplorer

Україна четверта за індексом свободи ЗМІ у «Східному партнерстві»

12 листопада 2013 о 13:27

Україна посідає четверте місце серед шести країн «Східного партнерства» за індексом свободи засобів масової інформації, випереджаючи Азербайджан та Білорусь.

Такі дані під час засідання «круглого столу» в Києві у вівторок оприлюднив програмний директор міжнародної громадської організації «Інтерньюз-Україна» Андрій Кулаков, передає кореспондент Укрінформу.

«Згідно з індексом Молдова посіла перше місце, Грузія — друге, Вірменія та Україна опинилися на третій та четвертій сходинках відповідно, а п'яте та шосте місця дісталися Азербайджану та Білорусі. Завдання індексу полягає у виявленні «больових точок» країн шістки для подальшого лобіювання їх вирішення», — зазначив Кулаков.

Аналізуючи результати дослідження, координатор проекту від «Інтерньюз-Україна» Наталія Сад зауважила, що попри найбільший прогрес, досягнутий Україною у взаєминах з ЄС, четверте місце в індексі свободи ЗМІ вказує на недосконале законодавство та системні порушення його дотримання.

Окрім того, учасники «круглого столу» представили «ТОП-3 події, які сприяли розвитку та захисту свободи ЗМІ регіону» та «ТОП-3 події, які перешкоджали становленню вільних медіа регіону» за липень-вересень 2013 року у шести країнах «Східного партнерства». Говорячи про Україну, головний редактор сайту «www.mediafreedomwatch.org» Анатолій Марциновський констатував, що найбільш негативним трендом на медіа в Україні за ці три місяці 2013 року стали кібератаки на поштові скриньки журналістів з метою їх дискредитації та створення клону «Української правди».

Водночас, за словами Марциновського, позитивом є судове рішення у справі Ольги Сніцарчук та Владислава Соделя, а також внесення на друге читання законопроектів про суспільне мовлення та роздержавлення ЗМІ і відкликання законопроекту №3301 про внесення змін до Закону «Про доступ до публічної інформації», який міг значно ускладнити роботу журналістів.

Джерело: Укрінформ
Розділи: Суспільство

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути