chrome firefox opera safari iexplorer

З 1 червня у Криму припиняється обіг гривні

30 травня 2014 о 10:35

Хоча ще не так давно кремлівські власті не переставали повторювати, що російський рубль і українська гривня паралельно будуть в обігу у нових федеральних утвореннях — Республіці Крим і Севастополі — аж до 1 січня 2016. Проте нещодавнім указом російський президент Путін форсував події.

Відтепер купюри з портретами Шевченка чи Франка можна буде побачити лише у банківських обмінниках. До цієї події завчасно «підготувались» і ціни. Так, за проїзд у маршрутках водії вже беруть 10 рублів, що означає здорожчання у переведенні на гривню на понад 20%.

«Підтягнулися» ціни на будівельні матеріали, приміром, цемент місцевого виробництва на 40 %. Ще більше, навіть у рази, ліки і препарати в аптеках. Либонь, не за горами «справжні» тарифи за комірне. Певніше, вони мають вийти на середньоросійський рівень — відповідно до регіону. Тобто споживчий ринок і виробники цілком прогнозовано реагують на підвищення пенсій і зарплат ( із червня на 75 %).

Прикметно, що з 1 червня кримчани матимуть змогу розраховуватись за товари і послуги і копійками, бо до цього ціни і тарифи так чи інакше закруглялись до рублів. Про це напередодні заявив виконуючий обов’язки керуючого відділенням «Банку Росії» по Севастополю Вадим Аблезгов.

«Ми завезли за останній тиждень кілька літаків у Севастополь із дрібною розмінною монетою різного номіналу від копійки до десяти рублів. На сьогоднішній день комори відділення Центрального банку забиті цими монетами, — повідомив Аблезгов. — Подальша процедура передбачає наповнення грошовою масою через кредитні організації, ми з ними працюємо»,— повідомив він місцевим ЗМІ.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути