chrome firefox opera safari iexplorer

На Тернопільщині відшукали унікальну ікону 18 століття

23 квітня 2015 о 15:43

Святиню, яку півстоліття вважали зниклою, знайшли в Тернопільській області. Слід унікальної старовинної ікони загубився, коли в радянські часи церкву перетворили на музей. У 90-х храм повернули громаді, але Образ так і не знайшли.

Парафіяни і не думали, що десятки років моляться у вівтаря з секретом. Степан Казимирович вже більше десяти років служить у церкві. Коли лагодив центральний вівтар, побачив стародавній механізм. Виявилося, з його допомогою можна витягти зі схованки унікальну ікону.

«Я вирішив зробити металевий блок з ручкою, там блочок кинув трос, той, що піднімає ікону», – каже Степан Слободян, старший брат церкви Святої Покрови. Настоятель храму від знахідки в захваті. Ікона, за словами священика, унікальна, адже схожого сюжету немає на жодному Образі Матері Божої.

«Тут оточують Пречисту Діву Марію дев'ять ангельських хорів. І Пречиста Діва Марія стоїть ногою на земній кулі, місяць притискає і змію», – розповідає отець Володимир, настоятель церкви Святої Покрови. Громада вирішила: знайдену ікону виставляти в храмі тільки по великих святах. Чи є у неї чудодійні властивості, поки невідомо, але люди впевнені, Образ – ровесник храму і має особливу силу.

«Церква з 18-го століття, і ікона точно з 18-го століття, так як бачите, вона в темному місці і збереглися всі фарби. Приходив владика, єпископ, молився до неї», – сказала Марія Шафран, парафіянка церкви Святої Покрови. Виявлення святині у важкий для країни час парафіяни церкви Святої Покрови вважають знаковим. Люди вірять, що зображення Богородиці на тлі всієї планети – це знак єдності та миру в Україні.

Джерело: РІСУ
Розділи: Новини культури

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути