chrome firefox opera safari iexplorer

Місцева влада проігнорувала парламентські слухання про розвиток спорту в умовах децентралізації

24 березня 2016 о 10:42

За результатами 2015-го року Уряд треба оголосити ворогом фізичної культури і спорту. Про це завив віце-президент НОКу, народний депутат України Микола Томенко під час свого виступу на парламентських слухань на тему: «Шляхи розвитку фізичної культури і спорту в Україні в умовах децентралізації влади».

Він зазначив, що метою проведення цих слухань в парламенті була ініціатива зібрати керівників органів влади та місцевого самоврядування, щоб проаналізувати ту надкритичну ситуацію, що склалася у фізичній культурі і спорті.

«Натомість, згідно з реєстрацією Верховної Ради, на цих парламентських слуханнях відсутні усі голови обласних адміністрацій, усі голови обласних рад, всі заступники з гуманітарних питань голів ОДА, і присутні лише 4 заступники голів обласних рад. У мене питання: з ким ми обговорювали питання розвитку фізичної культури і спорту в Україні в умовах децентралізації?», – зауважив Микола Томенко.

Він назвав нинішній Уряд України головним ворогом фізичної культури і спорту через загальне нерозуміння стратегічних пріоритетів всіх цивілізованих країн, які називаються «якість життя людини», «здоровий спосіб життя», «масовий спорт», «фізична культура».

«Найбільший ворог цієї сфери, зрозуміло, Міністерство фінансів. А також серед ворогів мусимо назвати і Міністерство освіти, яке за останні кілька років поперед Мінфіном пропонувало то скоротити кафедри фізичної культури і спорту у вищих навчальних закладах, то зменшити кількість уроків з фізкультури у школах… Натомість влада мусила би не пропагувати радянські нормативи, а зробити уроки здоров’я для дітей (90% яких вважаються хворими чи потенційно хворими), де вони би мали можливість кожен день під час навчального процесу зайнятись загальнозміцнюючими фізичними вправами, порухатись на вулиці і подихати свіжим повітрям. До того ж, на жаль, питання змісту уроків та викладання фізичної культури жодного разу не були предметом обговорення структур влади», – зазначив Микола Томенко.

Він також зауважив, що серед ворогів фізичної культури і спорту на місцевому рівні можна «відзначити» КМДА на чолі з В. Кличком. «Київ вже давно втратив статус спортивної столиці. Адже Київ, за даними профільного Міністерства, має лише 6% охоплення фізичною культурою і спортом! Менший відсоток в Україні – лише у Донецьку та Луганську, де йде війна», – зауважив народний депутат.

Він ще раз наголосив, що фізична культура і масовий спорт – це виключний пріоритет держав у всіх цивілізованих країнах. «Це не може бути пріоритетом чи завданням лише органів місцевого самоврядування. Тому необхідно повернути державну політику в галузь фізичної культури і спорту», – вважає Томенко.

Що стосується професійного спорту, то, на його думку, тут держава може передати більше повноважень і коштів Національному олімпійському комітету і спортивним федераціям.

«Але хочу наголосити: в країні, яка на перших місцях за коефіцієнтом смертності у світі, яка має наднизькі показники тривалості життя і високий рівень захворюваності серед молодих людей, – оздоровлення, масовий спорт, здоровий спосіб життя мусить бути одним із пріоритетів діяльності влади. Сподіваюсь, що новий уряд зробить висновки із «діяльності» нинішнього уряду як ворога фізичної культури та спорту, і поверне до ключових своїх пріоритетів це питання», – підсумував Микола Томенко.

24 жовтня

Інші дати
24 жовтня святкують:
  • День Організації Об’єднаних Націй (День ООН).
  • Всесвітній день інформації про розвиток.
Розгорнути
Народився Микола Біляшівський
(1867, м. Умань – 1926) – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, музейний діяч. Один із засновників та дійсний член Української Академії Наук. В 1902-1923 роках - організатор і директор Київського міського художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).
Розгорнути
День пам’яті Лук’яна Кобилиці
(1812, смт. Путила, Чернівецька область – 1851) – український громадсько-політичний діяч, керівник селянських повстань 40-х років 19 ст. на Путильщині (Буковині). Очолив виступи селян 22 громад, які рішуче відмовлялися відробляти панщину, самочинно переобрали сільську старшину, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами. Як депутат австрійського парламенту виступив за надання політичної автономії Буковині і приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу.
Розгорнути