chrome firefox opera safari iexplorer

Львів знову готується до найсолодшого фестивалю країни

13 жовтня 2016 о 15:56

Національне свято шоколаду буде проходити у львівському Палаці мистецтв з 14 по 16 жовтня і подарує відвідувачам атмосферу «абсолютного шоколаду».

Про це кореспонденту Укрінформу повідомили у дирекції агенції Дік-Арт, яка виступає організатором імпрези.

«Усіх відвідувачів Фестивалю шоколаду очікує приємний сюрприз: уже при вході у палац – вони отримають у подарунок какао від молочного партнера фестивалю ТМ «Галичина». Крім того, з нагоди відкриття свята 14 жовтня о 14.00 годині усіх відвідувачів пригощатимуть еклерами із найрізноманітнішими начинками, серед яких, звичайно, переважатимуть шоколадні», — зазначив директор фестивалю Андрій Сидор.

За його словами, найсолодше свято представить шоколадні фонтани, різноманітні ласощі від найвідоміших українських виробників та шоколатьє, шоколадний потяг, пошту та навіть ціле місто із духмяного продукту.

Вже традиційно протягом трьох днів свята діятиме величезний Шоколадний Ярмарок, дивуватиме Галерея скульпторів, у якій на очах у відвідувачів відомі майстри створюватимуть шоколадні скульптури.

Маленькі відвідувачі шоколадного свята мандруватимуть Дитячим шоколадним королівством.

Також буде обладнано «шоколадні» фотозони – мистецькі інсталяції: 5-метровий шоколадний млин із ведмедем, 9-метрова шоколадна коробка цукерок, тож кожен відвідувач зможе зробити особливе фото на згадку.

16 жовтня

Інші дати
Народився Петро Григоренко
(1907, с.Борисівка, Запорізька область - 1987) – радянський генерал-майор, правозахисник. Виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів. У 1964 за легальну правозахисну діяльність розжалуваний у рядові і позбавлений всіх державних відзнак, перебував у радянських тюрмах, таборах.
Розгорнути
Народився Олександр Митрак
(1837, с.Плоске, Закарпатська область – 1915) – український (русинський) письменник, фольклорист і етнограф. Поезії, етнографічні нариси присвячені життю, побуту та звичаям закарпатських горян («Домашній быт угро-русского крестьянина», «Сенокосы в угро-руссов», «Народная свадьба угорских русинов»). Видав «Русско-мадьярскій словарь» та «Мадьярско-русскій словарь».
Розгорнути