chrome firefox opera safari iexplorer

У Музеї Івана Франка показують унікальні експонати

31 травня 2017 о 10:36

Музею Івана Франка у Львові вдалося знайти сенсаційні матеріали допитів і спостереження за дітьми та онуками Івана Франка.

Ці документи науковці музею оцифрували, опрацьовують і незабаром оприлюднять.

Розсекретити архіви КДБ вдалося у співпраці з Головним державним архівом СБУ.

«У справі Тараса Франка є документи, які є агентурними донесеннями, і є протоколи допитів, оскільки його як буржуазного націоналіста підозрювали у тому, що він вербував до дивізії «СС Галичина» українських хлопців і був причетний до так званого «Союзу українських комбатантів», — повідомив директор Львівського музею Івана Франка Богдан Тихолоз.

У музеї вперше показали унікальні речі, які належали особисто Іванові Франкові та його родині.

Найсентиментальнішою річчю на виставці є сорочечка, яку дружина Франка Ольга вишила для їхньої донечки.

«Ольга Хоружинська нарешті після трьох хлопців дочекалася свою радість, свою помічницю, донечку Ганнусю і їй вишила оцю сорочечку, яку Ганна дуже цінувала, оберігала, вивезла з собою в Канаду. Пізніше вона вдягала своїх дітей у неї і, коли перебувала в Україні у 1967 році, передала до нашого музею», — розповідає Михайло Кобрин, заступник директора Львівського музею Івана Франка.

А ще із фондів винесли рушник сина письменника Петра, січового стрільця, якого знищили енкаведисти.

Вперше показують і срібну ложку, яку подарувала Іванові Франку дружина Ольга в день їхнього шлюбу в Києві.

А ще годинник письменника і лавровий вінок, який на похорон літератора принесли січові стрільці. За словами, Михайла Кобрина, дізнавшись про смерть Івана Франка, січові стрільці разом із російською армією зупинили бої на три дні на його честь.

Окремий блок виставки — книжки, які Іван Франко дарував друзям з автографами.

Одна книга підписана для Андрея Шептицького, інша — для гімназійного товариша, тато якого пропонував Франкові стати дяком. Уперше музейники виставили оригінали світлин, серед них і шлюбна «знимка», як кажуть на Галичині.

До речі, 28 травня були 101-ші роковини з дня смерті Каменяра.

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути