chrome firefox opera safari iexplorer

У Дніпрі ухвалили програму українізації міста

16 листопада 2017 о 11:36

Міська рада Дніпра ухвалила програму українізації міста протягом трьох років. У місті планують встановити пам'ятники князю Святославу і гетьману Мазепі й відкрити історико-культурні центри.

Відповідне рішення підтримали депутати міськради Дніпра у середу, пише Україна молода.

Зокрема, своїм рішенням депутати затвердили програму українізації міста і опору російській агресії «З Україною в серці» до 2021 року, зазначається на офіційному сайті Дніпровської міськради.

«Головна мета прийнятої програми — підтримка місцевої ідентичності, збереження українських традицій, українізація міського простору й опір російській агресії, зокрема в галузі культури», — наголосив мер Дніпра Борис Філатов.

У повідомленні мерії наголошується, що в місті планують відкрити нові історико-культурні центри, серед яких комплекси «Стара Самарь», «Пересічин» і «Парк тоталітарного періоду».

Також у Дніпрі планують створити музеї історії Дніпра, археології, етнографії Степової України (де демонструватимуть ранню історію міста та регіону), а також пересувні музейні експозиції, присвячені історичним подіям та видатним особистостям. Такі експозиції демонструватимуть, зокрема, у навчальних закладах, військових частинах і шпиталях.

Разом з тим, у місті також хочуть встановити низку пам'ятників. Так, в районі Новобогородицької фортеці має з'явитися постамент Івана Мазепи. Також планують спорудити пам'ятники князю Святославу, запорізьким козакам, діячам і подіям української історії.

Автори програми переконані: це допоможе підвищити туристичну привабливість міста та залучити нових інвесторів.

Розділи: Суспільство

2 жовтня

Інші дати
2 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день соціального педагога.
  • Міжнародний день ненасильства.
Розгорнути
Богдан Стельмах 
1943 – український поет. Його вірші «Перший сніг», «Пшеничне перевесло», «Колиска вітру», «Запроси мене у сни», «Тільки раз цвіте любов» з музикою Івасюка й Білозіра стали загальнонаціональними шлягерами у виконанні гуртів Ватра, Океан Ельзи та Плач Єремії, виконавців Руслани й Олександра Пономарьова, Софії Ротару і Василя Зінкевича.
Розгорнути
Михайло Жук
1883 – український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт «Дівчина в кріслі», «Гуцул», «Портрет батька», хрестоматійних портретів М. Вороного, Г Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Михайло Іванов
1871 – український учений-тваринник, педагог, засновник експериментальних зоотехнічних станцій у заповіднику Асканія-Нова.
Розгорнути
Народився Йосип Бокшай
(1891, с. Кобилецька Поляна Закарпатської області. - 1975) - український живописець, майстер пейзажу. Спільно з А. Ерделі вперше на Закарпатті організував художню школу. Автор картин "Озеро в горах", "Синевир", "Полонина Рівна", "Зустріч на полонині"
Розгорнути
Народився Денис Січинський
(1865 - 1909) – композитор і хоровий диригент, перший професор музики у Галичині, музично-громадський діяч, педагог.
Розгорнути
Народився Іван Багряний
(1907 – 1963), український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч. Автор романів «Сад Гетсиманський», «Тигролови», поеми «Гуляй-Поле». Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (посмертно).
«Перейшов усі світи я — Є прекрасних мов багато, Але п е р ш о ю, як Мати, Серед мов одна лиш ти є. Ти велична і проста. Ти стара і вічно нова. Ти могутня, р і д н а м о в о ! Мово — пісня колискова. Мова — м а т е р і у с т а.» («Рідна Мова», 1937)
Розгорнути