chrome firefox opera safari iexplorer

Кримськотатарський орнамент включили до культурної спадщини України. ФОТО

05 березня 2018 о 12:27
turystam.in.ua

Мінкульт включив кримськотатарський орнамент — Орьнек до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.

Таким чином міністерство підтримало ініціативу громадської організації «Алєм» зробити надбання корінного народу України ближчим до Європи, повідомляє прес-служба Мінкульту.

«Зображення традиційного орнаменту (Орьнек) належить до найдавніших досягнень культури кримськотатарського народу. Це — унікальне явище світової культури, пов'язане своєю тематикою, символікою з давньою історією Криму, з усіма цивілізаціями, які пройшли через цю землю: скіфською, античною, візантійською, тюркською. Найвищого розквіту декоративне мистецтво кримських татар досягло у період Кримського ханства від другої половини XV ст. до кінця XVIII ст.», — ідеться в повідомленні.

Кримські татари протягом тривалого часу зберігали звичай прикрашати будинок предметами декоративного та ужиткового призначення із зображенням орнаменту. Такі вироби завжди були гордістю сім'ї, їх ретельно зберігали і передавали у спадок. Орнамент є засобом передачі знань від покоління до покоління в культурному та історичному аспектах життєдіяльності народу, саме тому знання про Орьнек збереглись під час депортації.

Кримськотатарський орнамент та його елементи переважно використовуються у вишивці, на одязі, взутті, головних уборах як декор, на різних видах аксесуарів, у ювелірних прикрасах, на предметах побуту: керамічному та металевому посуді, виробах з деревини, хатньому приладді, в оздобленні меблів, килимових покриттях. Це важливий елемент самоідентифікації, невід'ємна частина життя кожної кримськотатарської сім'ї.

31 жовтня

Інші дати
Міжнародний день Чорного моря
Це свято відзначається в день, коли в 1996 році шість причорноморських країн - Болгарія, Румунія, Туреччина, Грузія, Росія і Україна - підписали Стратегічний план дій з реабілітації і захисту Чорного моря.
Розгорнути
Народився Михайло Злобинець (кобзар Домонтович)
(1883, м. Золотоноша, Черкаська область – 1933 ?) – культурно-освітній діяч, поет, бандурист. Організатор та керівник ансамблю бандуристів, майстер з виготовлення бандур. Автор «Самовчителя гри на кобзі або бандурі», збірника творів для бандури.
Розгорнути
Народився Микола Кибальчич
(1853, м. Короп, Чернігівська область - 1881) – винахідник і революціонер-народник. Автор схеми першого у світі реактивного літального апарату. Страчений за співучасть у замаху на імператора Олександра II.
Розгорнути