chrome firefox opera safari iexplorer

Микола Томенко: Думати потрібно не про дах Верховної Ради, а про її якісне функціонування

06 червня 2018 о 15:20

Верховну Раду перед можливим перенесенням з Києва в інше місто варто було б на третину скоротити.

Таку думку в ефірі ObozTV висловив лідер політичної партії Громадський рух “Рідна країна”  Микола Томенко.

“Думаючи про перенесення парламенту, я б однозначно скоротив його склад. У нас на референдумі люди проголосували за 300 депутатів, і я не розумію, навіщо нам 450. Я би оптимізував структуру. Тоді б ми почали не з даху, а змісту і ролі українського парламенту, і перетворили б його з пострадянської Верховної Ради на функціональний європейський парламент. Тому краще почати з депутатів, а дахом вже завершимо”, – зазначив політик.

Нагадаємо, що до кінця літа у Верховній Раді планують реставрувати купол. Виконання робіт обійдеться державі в близько 7,5 млн грн.

При цьому Микола Томенко вважає, що столицю варто було б звільнити від обласних установ.

“Я пропонував почати з області. У нас парадоксальна історія, коли центр міста займає обласна рада, обласна адміністрація. У мене питання, а чому вона в Києві керує? Чому не в Білій Церкві або Броварах? Я б дійсно розвантажував, але не так як пропонував Саакашвілі, щоб в степу в Черкаській області побудувати бункери. Це трохи з серії фантастики”, – вважає лідер партії Громадський рух “Рідна країна”.

Крім того, він зазначив, що подібна практика існує в усьому світі.

“Судову владу точно виносять. Теоретично парламент теж можна подумати, куди його перенести. А, наприклад, в центральній частині Києва зробити музеї і таку інфраструктуру”, – додав Микола Томенко.

Розділи: Політика

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути