chrome firefox opera safari iexplorer

2 вересня 1891 року народився Павло Филипович

02 вересня 2019 о 06:37
ukrlib.com.ua

П.Филипович – яскравий представник українського творчого середовища часів національного піднесення 1920-30-х років. Поет, літературознавець, перекладач, один з великої когорти «Розстріляного Відродження».

Павло Петрович Филипович народився в с.Кайтанівці Звенигородського повіту (нині Катеринопільський район на Черкащині), у священичій родині. 

Навчався у Златопільській гімназії та київській колегії П.Ґалаґана, на історико-філологічному та правничому факультетах Київського  Свято-Володимирського університету. 

Дипломна робота П.Филиповича, присвячена творчості російського поета Є.Баратинського, була відзначена золотою медаллю, а самого випускника запросили викладати в університеті, де він згодом отримав наукове звання професора і працював до 1935р. 

В університеті П.Филипович разом з М.Зеровим вів семінари з історії української літератури.

Писати вірші Павло Филипович почав 1910р. – російською мовою —  а через сім років перейшов на українську, остаточно і назавжди. 

Ранні вірші П.Филиповича  натхненні творами символістів.  Невдовзі поет пристав до літературної групи неокласиків, які не дослухалися до більшовицьких вказівок  щодо «єдино правильного напрямку» в тогочасній літературі, а отже, були «ворогами».

Павло Филипович не належав до жодної політичної організації, та й загалом був далекий від політики. Однак у серпні 1935р., як і багато українських літераторів, був заарештований і разом з Миколою Зеровим засуджений  за  «участь у шпигунсько-терористичній організації».  Спочатку – до страти, затим вирок замінили 10 роками таборів. Там і загинув.

Під час «відлиги» посмертно реабілітований.

Павло Филипович — один із засновників  шевченкознавства, автор досліджень «Шевченко і романтизм»,«Шевченко і Гребінка», «До студіювання Шевченка та його доби», «Т. Шевченко», «Шевченківський збірник». Також —  двотомник «Шевченко та його доба», коментар – у співавторстві — до академічного видання «Щоденника» Т.Г.Шевченка (1927р.). Йому належить і коментар до 10-томного видання творів Лесі Українки та багато інших праць.

Филиповича, автора відомої праці  «Українське літературознавство за 10 років революції»(1928р.) та багатьох інших літературознавчих досліджень, називають фундатором сучасного українського літературознавства.  

Найповніше видання поетичних творів П.Филиповича – «Поезії» — вийшло друком 1957р. у Мюнхені.

Підготувала Олена Бондаренко, 

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

15 листопада

Інші дати
15 листопада відзначають:
  • Міжнародний день відмови від куріння.
  • Міжнародний день філософії.
Розгорнути
Народився Іван Падалка
(1894, с.Жорнокльови, Черкаська область – 1937) – український художник. Cтворив картини «Збирають баклажани», «Молочниці», «Cіножать», «У колгоспному саду», «Фотограф на селі», «Шахтарі», портрети М. Коцюбинського, П. Панча, Г. Cковороди; гравюри і графічні цикли «Вантажник», «Дніпрельстан» «Криворіжжя», «Полільниця», «Яблучко» та ін. 13 липня 1937 року Військова Колегія Верховного Суду СРСР засудила І. І. Падалку як «учасника націонал-фашистської терористичної організації, що ставив за мету відторгнення України від СРСР та реставрацію капіталізму» до вищої міри покарання — розстрілу. Того ж дня вирок було виконано. 1 лютого 1958 року Військова Колегія Верховного Суду СРСР знову повертається до справи І. І. Падалки і визнає її сфальсифікованою працівниками органів НКВС. Художника реабілітовано.
Розгорнути
Народився Володимир Блавацький (Трач)
(1900, м.Косів, Івано-Франківська область – 1953) – видатний український актор, режисер. В 1933 році у Львові створив художній театр «Заграва», який багато в чому орієнтувався на естетичні засади «Березоля» Леся Курбаса.
Розгорнути