Виставка офорту та акварелей

Дата події:15-30 грудня 2010

Місце події:Музей Гетьманства, Київ, вул. Спаська, 16-б

Більше про подію:

З 15 по 30 грудня 2010 року в Музеї гетьманства у Києві триває виставка офорту та акварелей художниці Людмили Бруєвич.

Диптих «Геометрія Кохання» — такий-собі еротично-символічно-геометричній твір, ідея якого виникла під впливом спекотного літа й заміського життя, де Любов і Радість відокремлені від марнот міста, де лише Сонце скеровує усі думки і рухи до найменшого у кожній клітині тіла: від фотосинтезу у рослині до усвідомленого органічного симбіозу людини й природи. Лише Сонце — авторитарне й безкомпромісне світило, чия влада над усіма процесами абсолютна й беззаперечна, може сповільнити чи прискорити неспішний Плин Часу. Тут за сприятливих умов Сонце перетворює:

Насіння в пагін
Пагін в рослину
Рослина дарує квітку
Квітка народжує плід
Плід виокремлює насінину.
І все починається знову з року в рік.

Цей повторюваний, незмінний і водночас мінливий коловорот подій і є певною схемою Життєвої Мудрості. Він підтверджує доцільність існування людської душі, дає надію на відродження, показує безкінечність світобудови через досконалу геометрію квітки, яка є ніщо інше як ключ до пізнання законів всесвіту.

«Сукня» — це оболонка людської душі — не лише тіла, з відбитками переживань і мріянь, сумнівів і надій, спогадів і ілюзій. Це одяг скроєний і зітканий з марень і сновидінь. Тут поруч рослинний спокій й полохливі пташки, стрімкі потоки повітря й тихі водні джерела наповнені життям. Десь з глибини підсвідомого виринає тихий дівочий спів, переплетений з вібруючими звуками лісових хащів. Тут спалахує сонячне світло поряд з нічними світилами, а жіноча чуттєва легковажність не суперечить догматичним релігійно-міфологічним символам. Все зживлено й зіткано між собою, й вирує і пульсує життям. «Сукня» — своєрідна жіноча оповідь про марність сьогодення і велич Вічності.

Людмила Бруєвич