chrome firefox opera safari iexplorer

Гусятинський районний комунальний краєзнавчий музей

  • вул. Тернопільська, 5,
    смт. Гусятин, Тернопільська обл.
  • 03557-219-32
  • понеділок.- п’ятниця 8.00- 17.00 год. Перерва: 13.00-14.00
    вихідні — субота, неділя
Про музей:

Від 1979 р. експозиція розміщувалася у колишній синагозі (пам’ятник архітектури 17 ст.). У 2006р розпочато переобладнання музейної експозиції в іншому приміщенні.

В основному і науково-допоміжному фондах музею зберігаються понад 16 тисяч експонатів – унікальні колекції викопних решток кісток мамонта й динотерія, кам’яні та бронзові знаряддя праці, гончарні вироби, старовинна вишивка тощо.

Музей організовує науково-дослідну, науково- просвітницьку, фондову, експозиційну та виставкову роботу.

Експозиція городища — святилища Богит, яке входило в «Збруцький культовий центр», що оформлена в приміщенні малого експозиційного залу музею у вересні – жовтні 2009року, — стала візитівкою краю і дуже цікавим об’єктом для потоку туристів. Святилище є пам’яткою археології національного значення (охоронний номер 2249).

У складі музею три відділи: природи, археології, історії. Спеціальні стенди розкривають особливості природи Гусятинського краю, його досягнення в економіці. Демонструються унікальні колекції : викопні рештки кісток мамонта, кам’яні та бронзові знаряддя праці, гончарні вироби, тощо.

 

6 серпня

Інші дати
Ілля Буяльський
1789 – український і російський анатом і хірург, засновник пластичної анатомії, учений європейського рівня. Автор унікального атласу «Анатоміко-хірургічні таблиці» (1828, 1835, 1852), у якому показано операції перев’язування великих артерій.
Розгорнути
Народився Володимир Фатальчук
(1903, м.Горохів, Волинська область  – 1981) - український художник. Автор ілюстрацій до книг «Антологія української поезії», «Лісова пісня» Лесі Українки, «Життя і творчість Тараса Шевченка», «Кобзар» Тараса Шевченка, «Українські народні пісні», автор ювілейних медалей та пам»ятних значків (1964-1965).
«Великий талант, вносячи частину самого себе у свій твір, створює цим новий стиль.» (Ілля Рєпін)
Розгорнути