Cелище Любеч стоїть на високих пагорбах і практично не має великих рівних поверхонь. Центр селища позначений великою площею, на якій розташований Спасо-Преображенський собор початку ХІХ ст. Від площі у різні боки розходяться чотири дороги, кожна з яких приведе вас до чудових пам’яток архітектури.

Історико-археологічний музейний комплекс «Древній Любеч» створено у 2008 році. Він включає 7 об’єктів археології, архітектури, історії та культури Київської Русі, доби українського національного відродження.

Найцікавішими з об’єктів є: печера Св. Антонія, Замкова Гора та кам’яниця наказного гетьмана України Павла Полуботка.

Уперше давньоруське місто Любеч згадується в «Повісті временних літ» 882 року. Ще одна давня згадка сягає 907 року — у договорі князя Олега з Візантією поруч з такими найвідомішими на той час давньоруськими містами як Київ, Чернігів, Переяслав, Полоцьк. Вже в ті часи місто на Дніпрі було важливим опорним пунктом на шляху «із варяг у греки».

У Любечі, як вважають історики, провів останні роки свого життя древлянський князь Мал (Мал Любечанин), тут народилися його діти – Малуша, яка стала дружиною великого князя київського Святослава і матір’ю Володимира Святого та оспіваний у билинах Добриня Микитич.

З Любечем пов’язані доленосні події давньоруської історії. У 1016 році тут відбулася битва, в якій князь Ярослав Мудрий розгромив військо Святополка Окаянного. У 1097 році в Любецькому замку відбувся І з’їзд давньоруських князів.

Любеч відомий, як місто в якому народився основоположник чернецтва на Русі – святий Антоній (903-1073). З іменем якого тут пов’язані дві печери.
Значною була роль Любеча і в козацьку добу.

Нині про славну історію селища нагадують на Замковій горі пам’ятні знаки на честь 1100-річчя літописного Любеча , пам’ятник на честь Першого Любецького з’їзду князів та пам’ятний знак князям Олегу та Ігорю у парку.

Приваблюють туристів і мальовничі любецькі околиці над Дніпром, які є чудовим місцем для відпочинку.

Оглядова екскурсія по території стародавнього Любеча з пам’ятками включає: залишки валу середньовічної фортеці; городище «Замок»; городище «Лисиця»; поселення (посад-1, посад-2); Монастирище (місце знаходження Антоніївського монастиря), ближня і дальня печери Преподобного Антонія; Спасо-Преображенський собор (1811—1817 рр); Кам’яниця Полуботка (кінець 17-початок 18 ст.).