chrome firefox opera safari iexplorer

Літературно-меморіальний музей М.П.Стельмаха

  • 22341, Вінницька обл., Літинський р-н,с. Дяківці
  • (098)50-75-867
  • щоденно з 900-1800, вихідний- субота, неділя.
Про музей:

У селі Дяківці 1912 р. народився Михайло Панасович Стельмах, що прославився перш за все, як знавець найтонших порухів душі простої людини. Він – автор багатьох відомих творів, серед яких «Велика рідня» «Хліб і сіль», «Правда і кривда», «Кров людська – не водиця» «Гуси-лебеді летять», «Щедрий вечір» та багато інших. Саме він перший почав публічну розмову про факт «незрозумілого» голоду 1932—1933 рр. в Україні ще у глухі брежнєвські часи. У творі «Чотири броди» (1978) він примушує українське суспільство згадати про його жертви, вказує на тих, хто брав участь в організації штучного голоду на селі.

М. Стельмах свого часу чимало зробив для розквіту своєї «криниці душі». Приміром на кошти із його Шевченківської премії було збудовано сільську школу.

Свято бережуть односельці пам’ять про свого славетного земляка. Є у Дяківцях вулиця письменника, в одному з дворів стоїть доглянута отча хата і стара дідівська клуня. А до 77-ї річниці від дня народження майстра слова був відкритий у селі літературний музей його імені. За рішенням Вінницької обласної ради літературно-меморіальний комплекс М.Стельмаха внесено до списку перлин Поділля.

6 серпня

Інші дати
Ілля Буяльський
1789 – український і російський анатом і хірург, засновник пластичної анатомії, учений європейського рівня. Автор унікального атласу «Анатоміко-хірургічні таблиці» (1828, 1835, 1852), у якому показано операції перев’язування великих артерій.
Розгорнути
Народився Володимир Фатальчук
(1903, м.Горохів, Волинська область  – 1981) - український художник. Автор ілюстрацій до книг «Антологія української поезії», «Лісова пісня» Лесі Українки, «Життя і творчість Тараса Шевченка», «Кобзар» Тараса Шевченка, «Українські народні пісні», автор ювілейних медалей та пам»ятних значків (1964-1965).
«Великий талант, вносячи частину самого себе у свій твір, створює цим новий стиль.» (Ілля Рєпін)
Розгорнути